Лукашенко сказав, коли відбудуться вибори президента і парламенту Білорусі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що наступні президентські вибори відбудуться 2020 року, однак парламентські вибори мають відбутися протягом 2019-го. Про це він сказав у щорічному зверненні до народу та парламенту 19 квітня.

Його заява пролунала на тлі закликів окремих політиків розмежувати дати президентських і парламентських виборів, щоб передвиборчі кампанії не накладалися одна на одну.

Читайте також: Дмитро Гордон: «Лукашенко і Зеленський зачарують один одного»

За словами голови Центральної виборчої комісії Лідії Ярмошиної, чинне законодавство передбачає, що наступні президентські вибори мають відбутися не пізніше 30 серпня 2020 року, а наступні загальні вибори – не пізніше 6 вересня 2020 року.

«У білоруському законодавстві є лише термін «не пізніше, ніж». Тобто неможливо провести вибори пізніше цих дат. Але можна зробити це раніше», ؘ– пояснила Ярмошина в коментарі Радіо Свобода у січні 2019 року.

Вона додала, що законодавство не регулює, наскільки раніше за визначені законом дати можуть відбутися вибори.

МЗС Росії поширює неправду про звіт Мюллера щодо російського втручання у вибори в США

Міністерство закордонних справ Росії неправдиво стверджує, що американський спецпрокурор Роберт Мюллер «визнав», що його розслідування не виявило доказів російського втручання у президентські вибори в США 2016 року.

«Доповідь підтверджує відсутність будь-якої аргументації про те, що Росія нібито втручалася в американські вибори. Жодного доказу там немає. Фактично автори доповіді розписалися на тому, що у них таких доказів немає», – заявив 19 квітня представник МЗС Росії Георгій Борисенко.

Читайте також: Конгрес закликають притягти Трампа до відповідальності після оприлюднення доповіді Мюллера

Міністр юстиції США Вільям Барр 18 квітня заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.

Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.

Таліби і представники Афганістану не змогли провести заплановані переговори

Мирні переговори між афганською делегацією та представниками екстремістського угруповання «Талібан» відклали. Близько 250 політиків та представників громадськості мали зустрітися 19 квітня в столиці Катару Досі для так званого внутрішньоафганського діалогу.

Ці переговори мали стати важливим першим кроком до припинення війни в Афганістані та остаточного виведення військового контингенту Сполучених Штатів з цієї країни.

Втім, 18 квітня зустрічі раптово скасували через незгоду щодо розміру та складу афганської делегації, до якої як приватні особи входять члени уряду Афганістану.

Читайте також: Судді МКС відхилили запит про розслідування імовірних воєнних злочинів в Афганістані

Представники «Талібану» розкритикували довгий перелік афганських делегатів і заявили, що не будуть зустрічатися з такою кількістю людей.

Таліби також наполягають на тому, що не вестимуть перемов із членами уряду.

Склад делегації Кабулу також наразився на критику кількох впливових афганських опозиціонерів, в тому числі колишнього військового командира з міста Мазар-е-Шаріф Атти Мухаммада Нура. Він назвав склад делегатів недостатньо всеохопним.

Представник США з питань мирного врегулювання в Афганістані Залмай Халілзад висловив розчарування відтермінуванням переговорів.

«Ми контактуємо з усіма учасниками і підбадьорені тим, що всі лишаються відданими ідеї діалогу», – додав він.

18 квітня уряд Афганістану звинуватив у зриві переговорів катарську владу. Однак голова Центру досліджень конфліктів і гуманітарних питань, який організовує переговори, Султан Баракят не погоджується з твердженням офіційного Кабулу.

Читайте також: США зазнали втрат у Афганістані через напад талібів

«Неприємне відтермінування потрібне, щоб вибудувати подальший консенсус щодо того, хто має взяти участь у конференції», – заявив він.

«Талібан» продовжує влаштовувати щоденні атаки на афганські сили безпеки, попри те, що веде переговори з США щодо припинення майже 18-річної війни в Афганістані. Уряд в Кабулі на переговорах не був присутній, бо таліби наполягали, що не хочуть взаємодіяти з «західною маріонеткою».

Водночас аналітики сприймають нові переговори як потенційний прорив у зусиллях, спрямованих на припинення майже 18-річної війни в Афганістані.

Бізнесмена Фукса зафіксували в офісі Коломойського в Ізраїлі, раніше йому був закритий в’їзд в країну – «Схеми»

Донедавна російського, а нині українського бізнесмена Павла Фукса пустили до Ізраїлю. Хоча ще у грудні 2018 йому відмовили у в’їзді в країну, що підтверджував сам Фукс. Про це йдеться у розслідуванні програми програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Бенефіціар».

​Журналісти зафіксували, як 15 квітня бізнесмен виходив з офіс олігарха Ігоря Коломойського, який мешкає в Ізраїлі з осені минулого року.

Днем раніше журналісти перестріли бізнесмена Фукса у лобі готелю The Ritz-Carlton Herzliya – у однойменному курортному місті Герцлія, що знаходиться у передмісті Тель-Авіва.

Знімальна група «Схем» у цей час перебувала в цьому місті, щоб напередодні другого туру виборів президента України подивитись, хто відвідує офіс олігарха Ігоря Коломойського, який мешкає там з осені минулого року.

Встановити, що саме у цій будівлі в Герцлії знаходиться офіс Коломойського, журналістам вдалось за допомогою фотографії в одному із місцевих видань – на якій позує олігарх.

Низка профільних видань писала про перехід під контроль Павла Фукса компанії «Голден Деррік», яка раніше належала екс-міністру енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуарду Ставицькому. Ставицького журналісти теж зустріли тими ж днями в офісі олігарха Коломойського.

«Павло Фукс давно товаришує з Ігорем Коломойським, який, схоже, знайшов спільну мову з міністром-втікачем Едуардом Ставицьким. І за збігом обставин саме компанію Ставицького за твердженнями профільних ЗМІ могла потрапити у сферу впливу бізнесмена Павла Фукса», – йдеться у розслідуванні.

У свою чергу, на питання щодо можливого продажу компанії «Голден Деррік» Павлу Фуксу Ставицький телефоном відповів: «Та я взагалі ніколи не мав відношення до цієї компанії. Це все плітки і чутки».

Журналісти також звернулись за коментарем до Ігоря Коломойського. Олігарх підтвердив, що Фукс прилетів до країни: «Я його ще не бачив. Сподіваюся побачу, може, ввечері підемо, повечеряємо. Я його не бачив взагалі скільки часу. Півроку».

На запитання, чи згадувалась під час розмови діяльність компанії «Голден Деррік», Коломойський відповів:

– Я до неї ніякого відношення не маю. Він (Ставицький – прим.ред.) продав, по-моєму, її Фуксу.

– Отже, є Ставицький і є ваші відносини зі Ставицьким. Є також Павло Фукс і ваші з ним відносини. Чи сприяли ви…

–  …у мене немає ніякого бізнес-інтересу в компанії «Голден Деррік». Тому що, якби я сприяв, я б узяв комісійні у вигляді якогось інтересу в «Голден Деррік». Але я не брав, тому не сприяв цьому».

Раніше «Схеми» зафіксували, як екс-міністр енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуард Ставицький, якого розшукують в Україні, в Ізраїлі двічі відвідував офіс Ігоря Коломойського.

 

 

 

У США оприлюднили доповідь Мюллера

Міністерство юстиції США опублікувало відредаговану доповідь спеціального прокурора Роберта Мюллера про підсумки розслідування можливого втручання Росії у президентські вибори в США в 2016 році.

Як заявив міністр юстиції США Вільям Барр, розслідування виявило, що Росія втручалася у вибори, та не знайшло доказів змови команди президента США Дональда Трампа.

Барр також вважає, що знайдені Мюллером та його командою докази не достатні, щоб встановити, що президент перешкоджав правосуддю під час розслідування.

Конгресмен від Демократичної партії Джеррі Наддлер зазначив, що народ має почути свідчення самого Роберта Мюллера. Наддлер надіслав йому відповідне запрошення.

Він додав, що має бути також оприлюднена повна, а не відредагована доповідь спецпрокурора.

24 березня Барр надав Конгресу США короткий звіт на чотирьох сторінках, який він склав за підсумками доповіді. Він вказав, що доповідь Мюллера містить 400 сторінок і процитував деякі з висновків, зокрема про те, що Росія намагалася втрутитися у виборчу кампанію в США.

Барр зазначав, що слідство «не встановило, що учасники кампанії Трампа вступали в змову чи координували свою діяльність з урядом Росії в його діях щодо втручання у вибори». Барр також зазначив, що розслідування не знайшло доказів, що Трамп намагався перешкодити правосуддю під час розслідування.

Деякі члени слідчої групи Мюллера в американських ЗМІ заявляли, що Барр неточно резюмував доповідь.

Кремль: Кім Чен Ин приїде до Росії

У Росії чекають на візит лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, повідомив сайт Кремля 18 квітня.

«На запрошення Володимира Путіна голова Державної ради Корейської Народно-Демократичної Республіки Кім Чен Ин відвідає Російську Федерацію з візитом у другій половині квітня», – ідеться в повідомленні на офіційному сайті президента Росії.

Деталі майбутнього візиту і тема переговорів у повідомленні не уточнюються.

Раніше цього тижня південнокорейське агентство «Ренхап» із посиланням на джерела повідомляло, що зустріч президента Росії Володимира Путіна і північнокорейського лідера Кім Чен Ина може відбутися наприкінці наступного тижня у російському Владивостоці.

Співрозмовники агентства розповіли, що Володимир Путін приїде до Владивостока напередодні візиту в Пекін 26-27 квітня. Передбачається, що тоді ж до цього міста приїде і Кім Чен Ин.

Передбачається, що в ході зустрічі лідер КНДР спробує заручитися підтримкою президента Росії, щоб чинити тиск на Вашингтон.

Тим часом, у посольстві КНДР у Росії відмовилися коментувати повідомлення про можливий приїзд Кіма.

Раніше Кім Чен Ин заявив про готовність втретє зустрітися з президентом США Дональдом Трампом для переговорів з питання про ядерну програму Північної Кореї, але тільки в разі зміни позиції США.

Днями виступаючи в Пхеньяні, Кім Чен Ин закликав Трампа відмовитися від переговорів «в американському стилі», коли Сполучені Штати «в односторонньому порядку висувають свої вимоги».

Перша в історії зустріч двох лідерів відбулася в Сінгапурі в червні 2018 року. Вона завершилася підписанням документа, згідно з яким Північна Корея зобов’язалася проводити ядерне роззброєння у відповідь на гарантії безпеки з боку США. Однак пізніше ЗМІ повідомляли, що КНДР продовжує ядерні розробки.

Другий саміт КНДР і США пройшов в лютому в Ханої, В’єтнам. На ньому обговорювалося повне припинення ядерної програми КНДР в обмін на зняття всіх американських санкцій проти Пхеньяна. Зустріч закінчилася невдачею – лідери США і КНДР не підписали спільну декларацію.

Однак Трамп продовжує стверджувати, що у нього хороші особисті стосунки з Кімом, і висловлює впевненість, що лідерам вдасться домовитися.

Екс-президент Перу помер у лікарні після спроби самогубства

Колишній президент Перу Алан Гарсіа помер у лікарні, куди його доправили після спроби самогубства в його будинку, повідомляють місцеві ЗМІ.

Гарсіа вистрілив у себе вранці 17 квітня, коли поліція прибула до його будинку в столиці Перу Лімі, щоб заарештувати. Колишній голова латиноамериканської держави був під слідством у справі про ймовірне хабарництво.

Одразу після замаху на самогубство Гарсіа з пораненням шиї доправили до лікарні, однак згодом стало відомо, що врятувати його не вдалося.

Представник табору націоналістів Гарсіа керував Перу з 1985 по 1990 рік. Згодом він знову переміг на виборах у 2006 році.

Гарсіа звинувачували в отриманні нелегальних платежів від бразильського будівельного гіганта Odebrecht.

Ця компанія, своєю чергою, опинилася в центрі найбільшого корупційного скандалу в Латинській Америці після угоди з Департаментом юстиції Сполучених Штатів у 2016 році. Тоді в рамках угоди Odebrecht визнала, що платила корумпованим чиновникам південноамериканських країн за великі контракти з будівництва інфраструктурних об’єктів. Загальний обсяг хабарів сягав близько 800 мільйонів доларів.

Журнал Time назвав 100 найвпливовіших людей 2019 року

Американський журнал Time опублікував список ста найвпливовіших персон 2019 року. Серед них політики, артисти, вчені, які, на думку видавців журналу, найбільше вплинуть на світ цього року.

Люди в списку не займають певного місця. Редакція Time розділила їх на п’ять категорій з різних сфер суспільного життя: «Піонери», «Артисти», «Лідери», «Ікони» і «Титани».

У розділі «Лідери» найвпливовішими визнані, зокрема, спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, президент США Дональд Трамп, а також шведська школярка Грета Тунберґ, яка стала ініціатором «шкільних страйків» проти змін клімату. У цій категорії також присутні правопопулістські лідери Італії та Бразилії Маттео Сальвіні і Жаір Болсонару. Серед лідерів також відзначені прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху і папа римський Франциск.

У категорії «Ікони» представлені співачки Тейлор Свіфт і Леді Гага, а також дружина колишнього президента США Мішель Обама.

У категорії «Титани» редакція журналу відзначила, зокрема, єгипетського футболіста Мохаммеда Салаха, баскетболіста Леброна Джеймса і засновника Facebook Марка Цукерберга.

Список «Time 100» публікується американським журналом з 2004 року.

Екс-президент Перу здійснив спробу самогубства при спробі арешту

Колишній президент Перу Алан Гарсіа вистрілив у себе вранці 17 квітня, повідомляють західні ЗМІ. Це сталося, коли поліція прибула до його будинку в столиці країни Лімі, щоб заарештувати Гарсіа в рамках розслідування про хабарництво.

Колишнього президента негайно госпіталізували і пораненням шиї. За інформацією місцевого телебачення, його стан критичний.

Міністр охорони здоров’я Зулема Томав сказав журналістам, що поранення, які отримав Гарсіа, «дуже серйозні». 

Представник табору націоналістів Гарсіа керував Перу з 1985 по 1990 рік. Згодом, вже як прихильник ідей вільного ринку, він знову переміг на виборах у 2006 році.

Гарсіа звинувачують в отриманні нелегальних платежів від бразильського будівельного гіганта Odebrecht.

Ця компанія, своєю чергою, опинилася в центрі найбільшого корупційного скандалу в Латинській Америці після угоди з Департаментом юстиції Сполучених Штатів у 2016 році. Тоді в рамках угоди Odebrecht визнала, що платила корумпованим чиновникам південноамериканських країн за великі контракти з будівництва інфраструктурних об’єктів. Загальний обсяг хабарів сягав близько 800 мільйонів доларів.

Парламент Єгипту схвалив зміни до конституції, що дозволять ас-Сісі бути президентом до 2030-го

Парламент Єгипту схвали зміни до конституції, які дозволять президентові Абдель-Фаттаху ас-Сісі залишатися при владі до 2030 року.

Парламент, в якому більшість мають прихильники Сісі, 16 квітня підтримав зміни, які ще мають бути розглянуті на референдумі для того, щоб набути чинності.

Сісі має залишити посаду президента 2022 року, коли закінчиться його другий 4-річний термін повноважень.

Пропоновані зміни мають продовжити його нинішній термін до шести років і дозволити йому знову балотуватися.

Також, за словами критиків, ці зміни посилять роль військових у політичному житті і дадуть президентові більше влади над судовою системою.

Сісі прийшов до влади в 2014 році, через рік після того, як він очолив військових, що усунули президента Мухаммада Мурсі.

Минулого року Сісі переобрали, за офіційними даними, його підтримали 97% виборців.

Правозахисники звинувачують президента Єгипту в придушенні інакодумства, що призвело до затримання десятків тисяч людей.

Єгипет перебуває у розділі «невільних» країн звіту організації Freedom House за 2018 рік. Країна мала 26 пунктів зі 100.

У Польщі на кожну дитину до 18 років родина отримуватиме 500 злотих на місяць

Від 1 липня на кожну польську дитину віком до 18 років уряд виділятиме родинам по 500 злотих (понад 100 євро) на місяць, повідомляє Польське радіо. Досі така допомога була призначена лише на другу і кожну наступну дитину в сім’ї. Представники уряду заявляють, що підтримка родин має ключовий вплив на поліпшення демографічної та економічної ситуації.

За словами прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, розширення програми – це відповідь на ризик ослаблення зростання ВВП: «Це має служити поліпшенню демографії Польщі, щоб була молодь, яка пізніше працюватиме і на нашу пенсію, і на економічний розвиток всієї країни».

Міністр родини, праці і соціальної політики Ельжбета Рафальська додала, що програма «Родина 500+» вже тепер впливає на демографію: «Показник дітонароджуваності – 1,45 – це найбільше від 1997 року».

«Ці гроші призначаються на дітей. Свідчить про це зростання продажу і витрат на одяг, взуття, господарські товари, побутову техніку і витрати пов’язані з освітою», – розповідала Рафальська про цю програму у 2017 році.

Після змін бенефіціарами програми «Родина 500+» стане майже 7 мільйонів дітей. Також зростуть витрати з державного бюджету на 9,5 мільярда злотих.

Уряд Афганістану делегує 250 учасників на діалог із талібами в Катарі

Уряд Афганістану заявив, що надішле на переговори з талібами в Катарі 250 делегатів. Серед учасників зустрічі, запланованої на 19–21 квітня, будуть урядові чиновники, колишні воєначальники, опозиційні політики, племінні та релігійні лідери, жінки, а також представники громадянського суспільства і засобів інформації.

«Список уряду для конференції в Досі… представляє всі верстви афганського суспільства», – сказав речник президента Афганістану Ашрафа Гані Гарун Чакансурі.

Аналітики сприймають нові переговори як потенційний прорив у зусиллях, спрямованих на припинення майже 18-річної війни в Афганістані.