Ведуча дебатів на «Суспільному» заявила про ймовірне мінування будівлі

Ведуча дебатів на «Суспільному» перед другим туром президентських виборів Мирослава Барчук повідомила, що отримала інформацію про ймовірне замінування будівлі, де відбувається ефір.

Вона запропонувала присутнім за бажанням покинути будівлю, але люди, в тому числі – кандидат у президенти Петро Порошенко, залишились всередині.

У поліції Києва ситуацію поки що не коментували.

Ефір триває. Було обрано формат запитань і відповідей: кандидату показують відеозвернення, записані в рамках флешмобу #єПитання, потім він має три хвилини на відповідь.

Команда фактчекерів Радіо Свобода зараз наживо перевіряє заяви в ефірі. Їх можна прочитати в лайвблозі.

Стежте наживо тут: Порошенко і Зеленський. Трансляція дебатів + фактчек

В ефірі «Суспільного» зараз перебуває тільки чинний президент Петро Порошенко. Раніше представники його опонента Володимира Зеленського заявили, що він не братиме участі у дебатах на «Суспільному», і зустрінеться з Порошенком тільки на стадіоні.

Це відбулося сьогодні о 19:00.

Закон «Про вибори президента України» встановлює час, тривалість і порядок проведення теледебатів перед другим туром виборів. Теледебати за рахунок коштів державного бюджету України проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19-ю та 22-ю годинами в прямому ефірі, тривалістю не менш як 60 хвилин.

У Центральній виборчій комісії раніше звертали увагу на те, що саме такі дебати в студії НСТУ передбачені законом і відбуваються за рахунок коштів державного бюджету України, тоді як дебати на стадіоні можуть бути формою передвиборчої агітації, і кандидати мають оплатити їх зі своїх фондів.

Українські позиції на Донбасі обстріляли 7 разів за добу, втрат немає – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі повідомляє про випадків порушень режиму припинення вогню з боку сепаратистів станом на 18:00 19 квітня. За даними штабу, йдеться про обстріли українських позицій поблизу Павлополя, Водяного, Пищевика, Верхньоторецького, Опитного та Новоселівка-2 на Донеччині, а також Золотого-4 на Луганщині.

Втрат серед українських військових немає, мовиться у повідомленні.

Угруповання «ДНР» раніше заявило про обстріл Куйбишівського району на півночі Донецька, внаслідок якого, за їхньою інформацією, розпочалась пожежа, але ніхто не постраждав.

У свою чергу, в угрупованні «ЛНР» заявляють про 4 обстріли їхніх позицій протягом поточної доби.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

З початку доби бойовики чотири рази обстріляли позиції ЗСУ – штаб

З початку поточної доби на Донбасі бойовики чотири рази порушили режим припинення вогню, один раз застосувавши заборонене Мінськими домовленостями озброєння. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.

«Збройні формування Російської Федерації також вели вогонь по позиціях наших підрозділів з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів», – зазначили українські військові.

Внаслідок обстрілів один військовослужбовець ЗСУ отримав поранення.

«На ворожі провокації підрозділи Об’єднаних сил дали адекватну відповідь. Втрати противника уточнюються», – мовиться у повідомленні.

У збройних угрупованнях «ЛДНР» звіт про перебіг бойових дій поточної доби не публікували.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинулиблизько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Київське метро змінить режим роботи через дебати на «Олімпійському»

Київський метрополітен повідомив про зміни в режимі роботи через дебати кандидатів у президенти Петра Порошенка та Володимира Зеленського, які мають відбутися на НСК «Олімпійський» о 19:00 19 квітня.

З 18:00 до 19:00 на станції метро «Площа Льва Толстого» на вихід працюватиме тільки один ескалатор, тому можливі скупчення людей.

В цей же час станція «Олімпійська» працюватиме з можливими обмеженнями на вхід.

Станція «Палац спорту» працюватиме без обмежень, запевнили у метрополітені.

«Перед та після події можливе обмеження на вхід на всіх станціях», – мовиться у повідомленні.

В Управлінні державної охорони повідомляли, що біля НСК «Олімпійський» у Києві 18-19 можливі тимчасові обмеження дорожнього руху через дебати.

Команди кандидатів у президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського уклали угоду з НСК «Олімпійський» про оренду 19 квітня, повідомив речник штабу Порошенка Олег Медведєв.

Кандидат у президенти, шоумен Володимир Зеленський заявив про початок розповсюдження квитків на дебати зі своїм суперником на виборах президента, чинним головою держави Петром Порошенком на НСК «Олімпійський». Команда Порошенка, у свою чергу, створила у Facebook подію «Дебати кандидатів». Згідно з інформацією у спільноті, потрапити на стадіон можна, попередньо зареєструвавшись на захід.

Біля «Олімпійського» через дебати 18-19 квітня можуть обмежити рух транспорту

Біля НСК «Олімпійський» у Києві 18-19 можливі тимчасові обмеження дорожнього руху через дебати, які мають відбутися на стадіоні. Про це повідомили в Управлінні державної охорони.

У орієнтовний період часу з 18:00 18 квітня і до закінчення заходу можливі тимчасові обмеження руху на автошляхах:

Троїцька Площа;
Площа біля квиткових кас «Палацу Спорта»;
вулиця Еспланадна (від перехрестя з Басейної до Саксаганського);
вулиця Саксаганського (від перехрестя з Еспланадної до перехрестя з Шота Руставелі);
вулиця Жилянська (від перехрестя з Великою Васильківською до перехрестя з Шота Руставелі);
вулиця Шота Руставелі (від перехрестя з Жилянською до перехрестя з Саксаганського);
провулок Госпітальний (від НСК «Олімпійський» до провулку Лабараторний);
вулиця Ділова (від перехрестя з Великою Васильківською до перехрестя з вулицею Тютюнника);
вулиця Тютюнника (від перехрестя з Діловою до перехрестя з вулицею Федорова).

Команди кандидатів у президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського уклали угоду з НСК «Олімпійський» про оренду 19 квітня, повідомив речник штабу Порошенка Олег Медведєв.

Кандидат у президенти, шоумен Володимир Зеленський заявив про початок розповсюдження квитків на дебати зі своїм суперником на виборах президента, чинним головою держави Петром Порошенком на НСК «Олімпійський». Команда Порошенка, у свою чергу, створила у Facebook подію «Дебати кандидатів». Згідно з інформацією у спільноті, потрапити на стадіон можна, попередньо зареєструвавшись на захід.

Один військовий поранений на Донбасі 18 квітня – штаб ООС

Один український військовий поранений на Донбасі внаслідок обстрілів, які підтримувані Росією бойовики здійснили після початку доби 18 квітня, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

За повідомленням, зі станкових протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів були обстріляні позиції Об’єднаних сил поблизу населеного пункту Світлодарськ.

Протягом минулої доби, 17 квітня, за даними штабу, українські військові не постраждали. Бойовики того дня здійснили вісім обстрілів, зокрема, двічі стріляли із забороненого Мінськими угодами озброєння.

Підтримуване Росією угруповання «ДНР» про обстріли не повідомляє, в угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових у трьох обстрілах своїх позицій, про поранених інформації немає.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Головний рабин України розповів про рівень антисемітизму в країні

В Україні антисемітизм перебуває на нижчому рівні, ніж у Західній Європі, заявив головний рабин України і Києва Моше Реувен Асман в ефірі Радіо Свобода.

«Я бував у Західній Європі. Мені на вулиці, напевно, через єврейську зовнішність говорили неприємні слова. Можливо, це були вихідці з різних мусульманських країн, однак це було не раз. Там рівень антисемітизму зараз дуже великий. І в Східній Європі. А в Україні, дякувати Богу, такого зараз немає», – сказав Асман. 

Він зазначив, що в першому турі виборів президента України найбільше голосів набрав Володимир Зеленський, який має єврейське коріння. Крім того, євреєм є прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Якщо народ вірить, якщо народ віддає свої голоси… Ця країна навпаки демократична. Дай Бог, щоб євреї дійсно гідно робили свою справу. І завдання єврейського народу, як і всіх громадян України, докидати свою лепту в загальну справу», – зазначив рабин.

У 2018 році американський науковий центр Pew Research дослідив ставлення в різних країнах до низки національних меншин. В Україні не готові сприймати євреїв як співгромадян 5% респондентів. Це – найнижчий рівень в регіоні.

Бойовики з початку доби стріляли сім разів – штаб

Бойовики незаконних збройних угруповань протягом доби 17 квітня сім разів порушили режим тиші, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

Зокрема йдеться про застосування мінометів калібру 82 міліметри, бойових машин піхоти, великокаліберних кулеметів, гранатометів і стрілецької зброї.

Як уточнюють у штабі, всі обстріли були зафіксовані в районі оперативно-тактичного угруповання «Схід». Вогонь вівся по позиціях Збройних сил України біля сіл Миколаївка, Водяне, Піски, Лебединське, Широкине і Новоселівка Друга.

Згідно з заявою, втрат серед українських військовослужбовців немає.

Зі свого боку в незаконному збройному угрупованні «ДНР» заявляють про обстріл з боку ЗСУ вранці 17 квітня. Аналогічне угруповання «ЛНР» заяв про порушення режиму тиші не оприлюднювало.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Дисидент Валентин Мороз помер у Львові

Історик, публіцист і дисидент Валентин Мороз помер у Львові на 84-му році життя, повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

«Стало відомо, що вчора, 16 квітня, відійшов у вічність політв’язень, публіцист, історик Валентин Якович Мороз. Громада міста Львова висловлює співчуття рідним та близьким», – йдеться в повідомленні.

Валентин Мороз народився 15 квітня 1936 на Волині, закінчив історичний факультет Львівського держуніверситету, працював викладачем у Волинській та Івано-Франківській областях.

У 1965-му його засудили до чотирьох років ув’язнення, у 1970-му – до дев’яти років в’язниці за звинуваченням в антирадянській пропаганді.

У 1979 році відбувся обмін між СРСР і США дисидентів на двох радянських шпигунів. Так Валентин Мороз потрапив у США, а в 1981 переїхав у Канаду. Вперше після ув’язнення і життя в еміграції приїхав на батьківщину наприкінці 80-х, а остаточно перебрався жити в Україну в 1991 році.

 

На Волині шукають солдата, що залишив військову частину зі зброєю

Уродженець села Новомар’ївка Братського району Миколаївської області Артем Григоренко самовільно залишив військову частину у Володимирі-Волинському (14-а ОМБР), повідомила Радіо Свобода начальник прес-служби 14-ї Окремої механізованої бригади Надія Замрига. 

За її словами, це сталося увечері 16 квітня, військовий узяв із собою автомат.

Через це на Волині оголосили операцію «перехоплення».

Станом на 11:30 17 квітня усі виїзди з Володимира-Волинського перекриті, на посилений режим патрулювання переведена поліція в Луцьку. 

Артем Григоренко призваний на строкову службу в листопаді 2018 року Братським районним військовим комісаріатом Миколаївської області, в 14-й ОМБР служив із січня 2019 року. Про його конфлікти з командуванням або співслужбовцями на даний час відомостей немає.

 

Кримськотатарський активіст зник під час перетину адмінкордону – «Кримська солідарність»

Житель Сімферополя, кримськотатарський активіст Раїм Айвазов зник уночі під час перетину адміністративного кордону окупованого півострова з материковою Україною. Востаннє він виходив на зв’язок з дружиною о третій годині ночі. Про це 17 квітня у Facebook повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«За словами дружини зниклого, останнє смс-повідомлення вона отримала від чоловіка вночі. У ньому він повідомив, що його затримали і не пропускають далі, оскільки очікують приїзду «людини для бесіди». На даний момент телефон «поза зоною», – сказано в повідомленні.

У прикордонному управлінні ФСБ Росії в Криму відмовилися надавати будь-яку інформацію про Раїма Айвазова. Родина звернулася до поліції та прокуратури із заявою про викрадення.

За повідомленням «Кримської солідарності», Раїм Айвазов займався організацією передач до Ростова-на-Дону заарештованим у Криму кримськотатарським активістам.

Після анексії Криму на території півострова почастішали випадки викрадення людей, переважно з числа кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідчого комітету Росії стверджують, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними активістів, з моменту анексії Криму Росією зникли 44 жителі Криму, 15 із них досі вважаються зниклими безвісти.