Співробітника підприємства «Укроборонпрому» засудили за роботу на російську розвідку – СБУ

Шевченківський районний суд засудив мешканця Запоріжжя за співпрацю з російською воєнною розвідкою, базуючись на матеріалах Служби безпеки України – про це 31 серпня заявила СБУ.

За повідомленням, чоловік працював на одному з підприємств державного концерну «Укроборонпром» і був завербований 2014 року в анексованому Криму співробітником Збройних сил Росії.

Читайте також: Звинувачений у шпигунстві експерекладач Гройсмана вийшов на волю​

«Зловмисник за грошову винагороду збирав для російської спецслужби інформацію про різні аспекти функціонування підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу та соціально-політичну обстановку у запорізькому регіоні. Зібрані розвідувальні дані він надсилав через відпрацьовані йому офіцером Генерального управління Генштабу Збройних сил Росії канали електронного зв’язку, а також передавав під час особистих зустрічей на території РФ, Республіки Білорусь і тимчасово анексованого Криму», – повідомляють у СБУ.​

Пресслужба відомства уточнює, що засудженого затримали під час перетину державного кордону і вилучили карту пам’яті із «розвідувальними відомостями».

За даними СБУ, підсудний уклав угоду зі слідством, після чого Шевченківський районний суд Києва визнав його винним у державній зраді та засудив до дев’яти років позбавлення волі.

В Гонконзі тривають сутички між поліцією та учасниками забороненого маршу

Великі групи протестувальників зібралися та пройшли маршем у центрі Гонконгу 31 серпня, попри попередню заборону влади міста на проведення акції.

Між ними та поліцейськими виникли жорсткі сутички: мітингарі кидали в правоохоронців коктейлями Молотова, ті, своєю чергою, застосовували сльозогінний газ та водяні гармати.

Протистояння між активістами та владою 31 серпня виявилося найбільш агресивним за весь 12-тижневий період протестів. Воно почалося з того, що чиновники відхилили заявку на марш на честь п’ятої річниці з того дня, як Китай заборонив виборчу реформу в Гонконгу.

Напередодні ЗМІ повідомляли, що активісти влаштували масовий перегляд документального фільму про Революцію гідності 2014 року в Україні «Зима у вогні» 29 серпня. Після цього поліція заарештувала лідерів протесту: Джошуа Вонга, Агнес Чоу та Енді Чена. Згодом їх відпустили під заставу.

Протести в Гонконгу спалахнули понад два з половиною місяці тому з вимогами не ухвалювати законопроект місцевої влади, що міг призвести до видачі мешканців Гонконгу для судів чи відбування покарань до решти Китаю. Після скасування законопроекту їхні учасники розширили вимоги, домагаючись відновлення повної демократії і незалежного розслідування ймовірних зловживань поліції проти демонстрантів.

Ці протести стали в Гонконгу найбільшою кризою з часу переходу регіону під владу Китаю 1997 року і вважаються значним викликом для комуністичної влади в Пекіні. Це питання, серед інших, мають обговорити лідери країн «Групи семи» на саміті, що триває цими днями у Франції.

Нині Гонконг має у складі Китаю широку автономію і досі ще значною мірою зберігає відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.

Росія: акція за чесні вибори й на захист політв’язнів відбувається в Москві

У столиці Росії Москві 31 серпня відбувається акція за чесні вибори в Московську міську думу. Учасники ходи вимагають звільнити політичних в’язнів і припинити силове придушення протестів.

Захід на Бульварному кільці не узгоджений з міською владою. Провести його закликала соратниця Олексія Навального Любов Соболь.

Ще до початку заходу біля пам’ятників Пушкіну і Грибоєдову в центрі Москви відбувалися поодинокі пікети. Активісти, зокрема, вимагали звільнити обвинувачених у так званій «московській справі» про масові заворушення і напади на представників влади.

Протести у Москві тривають з середини липня, після того як стало відомо про відмову десяткам незалежних кандидатів у реєстрації на вибори до Московської міської думи.

Акції 27 липня і 3 серпня розігнали силовики, які затримали загалом близько 2500 людей. Декількох незареєстрованих кандидатів відправили під адміністративний арешт.

Sudan’s Ex-President Bashir Charged With Corruption

A Sudanese judge formally indicted former president Omar al-Bashir on charges of possessing illicit foreign currency and corruption on Saturday.

Questioned in court for the first time, Bashir said that he had received $25 million from Saudi Crown Prince Mohammed bin Salman, as well as funds from other sources, but that he had not received or used the money for his own benefit.

A lawyer for Bashir said that his client denied the charges against him and that witnesses for the defense would be presented at the next hearing.

The judge denied a request for bail and said a decision on the duration of Bashir’s detention would be taken at a hearing on Sept. 7.

Sudan’s military ousted and arrested Bashir in April after months of protests across the country. His prosecution is seen as a test of how far military and civilian authorities now sharing power will go to counter the legacy of his 30-year rule.

Bashir was also charged in May with incitement and involvement in the killing of protesters. He has been indicted by the International Criminal Court in The Hague on charges of masterminding genocide in Sudan’s Darfur region.

A police detective told the court earlier this month that Bashir had acknowledged receiving millions from Saudi Arabia.

 

Пакистан: щонайменше 24 людини загинули після падіння автобуса в річку

Щонайменше 24 людини загинули після падіння автобуса в річку на північному заході Пакистану, повідомила поліція. Ще дев’ять людей зазнали травм.

Інцидент трапився ввечері 30 серпня в провінції Хайбер-Пахтунхва.

Усі пасажири автобуса поверталися із весільної церемонії.

Схожі дорожні інциденти часто трапляються в Пакистані, де автомобілісти значною мірою нехтують правилами дорожнього руху й нормами безпеки на пошкоджених дорогах, особливо в гірській місцевості на півночі.

Taliban Launch ‘Massive Attack’ on Afghan City of Kunduz

The Taliban have launched a new large-scale attack on one of Afghanistan’s main cities, Kunduz, and taken hospital patients as hostages, the government said Saturday, even as the insurgent group continued negotiations with the United States on ending America’s longest war.

The militants, who have demanded that all foreign forces leave Afghanistan, now control or hold sway over roughly half of the country and are at their strongest since their 2001 defeat by a U.S.-led invasion. Such attacks are seen as strengthening their negotiating position.

Presidential spokesman Sediq Seddiqi said Afghan security forces were repelling the attack in parts of Kunduz, a strategic crossroads with easy access to much of northern Afghanistan as well as the capital, Kabul, 335 kilometers (about 200 miles) away.

Seddiqi told reporters that the assault was “completely against the peace talks” and asserted that the militants were sheltering among civilians.

The Taliban were in control of the hospital in Kunduz and both sides in the fighting had casualties, provincial council member Ghulam Rabani Rabani told The Associated Press. He could not give an exact number.

An Afghan security forces member stands guard during a fight against Taliban insurgents in Kunduz province, north of Kabul, Afghanistan, Aug. 31, 2019.

The militants had taken hospital patients as hostages, defense ministry spokesman Rohullah Ahmadzai told reporters. He did not say how many.

“We could very easily attack but we don’t want civilian casualties,” he said. Hospital officials could not immediately be reached.

Ahmadzai asserted that 26 Taliban fighters had been killed in an airstrike but did not mention any casualties among civilians or Afghan security forces.

The Taliban launched the “massive attack” from several different points around the city overnight, said Sayed Sarwar Hussaini, spokesman for the provincial police chief.

“I can confirm that intense gun battles are going on around the city, but the Taliban have not been able to overrun any security checkpoint,” he said. Reinforcements had arrived and Afghan air forces were supporting ground forces, Hussaini said.

Officials with the NATO mission in Afghanistan did not immediately respond to a question about whether its forces were responding to the attack.

The Taliban have continued bloody assaults on civilians and security forces even as their leaders meet with U.S. peace envoy Zalmay Khalilzad in Qatar to negotiate an end to nearly 18 years of war.

Talks continued on Saturday, the Taliban spokesman said. Both sides in recent days have signaled they are close to a deal. The Afghan presidential spokesman said Khalilzad will visit Kabul at some point to brief the government on the details.

FILE – U.S. Special Representative for Afghanistan Reconciliation Zalmay Khalilzad attends Afghan peace talks in the Qatari capital, Doha, July 8, 2019.

One Afghan analyst, former deputy interior minister Mirza Mohammad Yarmand, said the attack on Kunduz showed the Taliban are not interested in a cease-fire, which has been a key issue in the Qatar talks.

The United States in the negotiations has also sought Taliban guarantees that Afghanistan will no longer be a launching pad for terror attacks such as the Sept. 11, 2001, attack on the U.S. by al-Qaida. The Taliban government had harbored al-Qaida leader Osama bin Laden.

Some 20,000 U.S. and NATO forces remain in Afghanistan after formally ending their combat role in 2014. They continue to train and support Afghan forces fighting the Taliban and a local affiliate of the Islamic State group.

Many Afghans worry that an abrupt departure of foreign troops will leave Afghan forces vulnerable and further embolden the Taliban, who already portray a U.S. withdrawal as their victory.

“We have lost the city in the past and know the Taliban can attack again from insecure areas,” a lawmaker from Kunduz, Fatima Azizi, told the local Ariana television channel on Saturday.

“Unfortunately, civilians are again the victims,” she said.

The Taliban seized Kunduz, at the heart of a major agricultural region near Tajikistan, for around two weeks in 2015 before withdrawing in the face of a NATO-backed Afghan offensive. The insurgents pushed into the city center a year later, briefly raising their flag before gradually being driven out again.

 

2 Million in India’s Assam State Face Prospect of Becoming Stateless

About two million people living in India’s northeastern state of Assam face the unnerving prospect of becoming stateless as authorities wind down a mammoth process to identify illegal immigrants.
 
Their names did not appear on an updated citizens’ register published Saturday. Human right activists say they would potentially add up to the largest number of people effectively stripped of their citizenship.
 
The state government has said they will be given the opportunity to prove that they are Indian citizens before foreigners’ tribunals, but many will find it difficult to navigate the legal process as they are poor and marginalized.
 
In an unprecedented exercise that began four years ago, the state’s 33 million people were called on to show documentary evidence that they or their ancestors had resided in India before 1971. Mandated by the Supreme Court, it aimed to weed out migrants from neighboring Bangladesh – an emotive issue that had triggered communal strife in the past in a border state where local communities complained of losing jobs and land to migrants.
 
The controversial exercise was backed by Prime Minister Narendra Modi’s Hindu nationalist Bharatiya Janata Party which has vowed to end “illegal infiltration.” It left millions in one of the country’s poorest states scrambling to produce documents dating back five decades to prove their Indian heritage. Critics slammed the process as one that targeted Muslim immigrants from Bangladesh.  

It is unclear what happens next to the two million who now do not figure in the state’s citizens list. The number is half of the four million who were excluded from a draft list published last year, but is still massive.
 
Assam Chief Minister Sarbananda Sonowal in a video message on Friday said that no one excluded from the final list of the National Register of Citizens would be treated as a foreigner until their appeal was heard by a foreigners tribunal. They have been given 120 days to make an appeal and promised legal aid. The government says it will expand the number of tribunals from 200 to 1000 and will not send people to detention centers.

Indian security personnel patrol on a road ahead of the publication of the final draft of the National Register of Citizens (NRC), at Kachari Para village, in Hojai district, northeastern state of Assam, India, Aug. 30, 2019.

 That is likely to do little to reassure the hundreds of thousands who have to produce papers to prove their citizenship in a country where many poor people did not attend schools, do not own property or have bank accounts and voting cards.
 
 “It is not about who is a foreigner or who is a national, it is all about whether you have a document or not,” says Suhas Chakma, a writer and Assam-based human rights activist. He points out that in 1971, two thirds of Assamese people were illiterate and did not have any documentation. “People have already been economically ruined and they shall further be ruined. It is unimaginable tragedies cast upon them simply because they don’t have a document.”
 
Critics have also slammed the list for being riddled with errors — sometimes excluding one branch of the family while including the other. Lawyers say it is the first time the burden of proving citizenship is falling on people who have lived in a country for decades.
 
Muslims, who make up about one third of the state’s population, have complained of bias against them and opposition parties have expressed concern that the appeals process could discriminate against minority communities. The BJP has countered by saying that the two million also includes many Hindus.

Critics also point to a proposed citizenship law introduced by the BJP that would grant refugee status to non-Muslim immigrants. That has raised fears that while the majority Hindu community that figures among those left off the citizens roll can eventually hope to get citizenship if the law is adopted, Muslims would be excluded.

Some BJP leaders in the state appeared to step back from the controversial process undertaken in Assam saying it had left off many genuine Indians but said they remain committed to root out illegal immigrants.

Assam is a multi-ethnic state that includes Hindus, Muslims and a medley of indigenous tribes. With a 4,000 kilometer-long border with Bangladesh, it has long complained of illegal immigration.

 

На ЛГБТ-ході в Одесі затримали трьох людей

В Одесі у ході рівності взяли участь кілька сотень людей, цього року обійшлося без великих інцидентів, передає кореспондент Радіо Свобода.

Правоохоронці затримали трьох осіб, які порушували громадський порядок.

Організатори маршу говорять про 300-350 учасників, поліція – про 200 людей. Серед них були громадяни з Одеси, Дніпра, Харківа, Миколаєва, Кривого Рогу та інших міст. Були на одеському прайді й іноземці, зокрема – зі Сполучених Штатів. Прайд офіційно підтримали дипломатичні установи шести країн, у тому числі Німеччини і Канади.

Під час ходи її намагалися зірвати опоненти – і представники консервативних організацій, і радикали, і релігійні активісти.

Прайд-хода «Щасливі люди – Щасливе місто» стала останнім заходом фестивалю квір-культури, який відбувався в Одесі з 27 по 31 серпня.

Ходу охороняли більше 500 поліцейських та національних гвардійців.

МВС: у Харківській області унаслідок вибуху загинув прикордонник

У Харківський області внаслідок вибуху загинув прикордонник, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

У відомстві розповіли, що прикордонний наряд Харківського загону ніс службу біля кордону з Росією.

«Близько 19-ї години 30 серпня в момент перепочинку та розігріву їжі стався розрив невстановленого поки вибухового предмету. Внаслідок цього військовослужбовець за контрактом отримав поранення в шию», – заявили в МВС.

35-річний інспектор прикордонної служби помер в автомобілі «швидкої».

Один український військовий загинув, один поранений на Донбасі 30 серпня – ООС

Один український військовий загинув, один поранений унаслідок бойових дій на Донбасі 30 серпня, повідомляє штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

За даними української армії, 30 серпня підтримувані Росією бойовики 17 разів порушили режим припинення вогню.

В угрупованні «ДНР» звинувачують Україну в обстрілах околиць Горлівки, Саханки та Ужівки. Бойовики «ЛНР» заявляють про чотири порушення режиму тиші з боку української армії.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.