Загострення в Сирії: 948 загиблих у провінції Ідліб

Ескалація боїв протягом останнього місяця в сирійській провінції Ідліб призвела до загибелі 948 людей, близько третини з них – цивільні, заявила Сирійська обсерваторія з моніторингу прав людини 31 травня.

За даними організації, за період з 30 квітня внаслідок обстрілів сирійських та російських військових загинули 288 цивільних, з них 67 – діти. Зокрема 22 цивільних, з яких десятеро – діти, загинули внаслідок збройних дій на території, яку контролює режим президета Башара Асада.

Читайте також: Бельгія видала Росії підозрюваного в боях за «ІД» у Сирії

У вересні Туреччина і Росія уклали угоду, яка мала на меті зменшити повномасштабне протистояння в провінції Ідліб та прилеглих територіях, що перебували під контролем екстремістського угруповання «Гейят Тахрір аш-Шам», пов’язаної з «Аль-Каїдою».

Однак режим Асада та Росія, яка його підтримує, посилили авіаційні та ракетні удари на позиції бойовиків, а на межах утримуваних екстремістськими організаціями територій сталися сутички.

За даними Організації об’єднаних націй, близько 270 тисяч людей змушені були залишити свої домівки внаслідок бойових дій з кінця квітня. В окремих районах гуманітарні організації змушені були зупинити роботу.

Читайте також: США звинуватили Асада і Росію в атаках на школи і лікарні в Сирії

Речник Кремля Дмитро Пєсков 31 травня заявив, що бойовики та їхні союзники мусять припинити напади на підконтрольні Асаду території, щоб досягнути припинення вогню.

«Припинення вогню в Ідлібі необхідне, а також необхідно, щоб терористи припинили стріляти по цивільних об’єктах, а також об’єктах, де розміщені наші військові – в тому числі по Хмейміму», – сказав Пєсков.

У Сирії з 2011 року триває громадянська війна, в результаті якої загинули більше 400 000 людей. Росія, втрутившись в цей конфлікт, надає в ньому підтримку президенту Сирії Башару Асаду – режиму якого значна частина світу, і західного, і арабського, відмовила в легітимності.

МАГАТЕ заявляє, що Іран продовжує виконувати ядерну угоду

Міжнародна агенція з атомної енергії ООН заявляє, що Іран продовжує виконувати умови ядерної угоди 2015 року.

У щоквартальному звіті МАГАТЕ йдеться, що Іран надав інспекторам необмежений доступ до іранських ядерних об’єктів.

«Усі центрифуги та пов’язана з ними інфраструктура зберігаються під постійним моніторингом», – заявили в МАГАТЕ.

Договір про припинення ядерної програми Ірану в обмін на пом’якшення міжнародних санкцій у 2015 році підписали Сполучені Штати Америки, Британія, Франція, Німеччина, Китай та Росія. У 2018 році США в односторонньому порядку вийшли з угоди, звинувативши Іран в її порушенні. Позиції США та інших країн, які підписали угоду, розійшлися.

8 травня президент США Дональд Трамп оголосив про нові санкції проти Ірану. Вони стосуються виробництва сталі, алюмінію, міді й заліза. При цьому документ передбачає обмеження як проти виробників металів у самому Ірані, так і проти тих, хто ними торгує.

СММ ОБСЄ повідомляє про обстріли Горлівки: поранено жінку й дитину

Незаконні збройні угруповання на Донбасі обстрілюють окуповані населені пункти і звинувачують у цьому Збройні сили України. Такі дані української сторони Спільного центру контролю і координації, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

Зокрема в штабі наводять дані Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ щодо обстрілу вулиці в окупованій Горлівці 30 травня, внаслідок якої поранень зазнали кілька цивільних осіб.

«Під час перебування у даному будинку № 13 по вулиці Покидька спостерігачі бачили жінку (30 років) та дівчинку (5 років) з порізом над її лівою бровою. За словами жінки, пізно ввечері 27 травня вся сім’я була вдома, коли ззовні пролунав вибух. Вона розповіла, що на момент вибуху у вітальні перебувала її свекруха, яка внаслідок обстрілу отримала поранення голови, плеча та руки і її того ж вечора доправили до лікарні у місті Горлівка. Окрім того жінка зазначила, що її доньку, яка випадково порізалася друзками скла з дверей вітальні доправили до лікарні наступного вечора, через тривалий стресовий стан після інциденту», – йдеться в звіті СММ.

У штабі ООС стверджують, що обстріл не могли вести з позицій ЗСУ.

«При детальному вивчені топографічного положення пошкодженого будинку відносно сусідніх в населеному пункті Горлівка, відстані до позицій Збройних Сил України та збройних формувань Російської Федерації, а також вказаного напрямку з якого вівся обстріл, стає очевидним той факт, що дані пошкодження могли стати наслідком лише стрільби з позицій окупаційних військ РФ», – стверджують у штабі.

Крім того, штаб повідомляє про вісім обстрілів позицій ЗСУ з боку бойовиків, зокрема поблизу Мар’їнки, Водяного і Авдіївки.

Своєю чергою, бойовики незаконних збройних угруповань звинувачують ЗСУ як у обстрілі житлового будинку в Горлівці, так і загалом в порушеннях режиму тиші.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

ВООЗ розслідує спалах ВІЛ у Пакистані

Всесвітня організація охорони здоров’я розпочала розслідування спалаху вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) у бідній провінції Сінд на півдні Пакистану.

Директор програми з протидії ВІЛ/СНІДу в провінції Сінд Сікандар Мемом 1 травня повідомив пакистанській редакції Радіо Свобода, що команда ВООЗ шукатиме причину росту кількості захворювань у місцевості Рато Деро в районі Ларака. Протягом останніх тижнів там було виявлено сотні нових ВІЛ-позитивних людей, більшість із них – діти.

Читайте також: Рівень поширення ВІЛ серед молоді в Україні знижується – МОЗ

Мемон заявив, що його департамент провів тестування на ВІЛ-статус для 25 тисяч людей з кінця квітня та виявив 725 людей, з них – 590 дітей.

За словами старшого суперінтенданта поліції району Ларкана  Масуда Бангаша, найбільш імовірно, що захворювання поширюється через повторно використані шприци.​

Він повідомив, що одного лікаря заарештували та висунули звинувачення у повторному використанні шприців. Бангаш припустив, що до спалаху можуть бути причетні і кілька інших лікарів. Попереднє розслідування визначило, що зараження не було навмисним, додав він.

Читайте також: Вчені заявляють про другий в історії успішний випадок лікування ВІЛ​

За даними ВООЗ, близько 150 тисяч людей в Пакистані мають ВІЛ-позитивний статус. При цьому лише 8% дорослих і 13% дітей із цим статусом приймають антиретровірусну терапію, яка знижує вірусне навантаження.

Близько 37 мільйонів людей у всьому світі зараз інфіковані ВІЛ, а пандемія СНІДу від початку 1980-х років призвела до загибелі близько 35 мільйонів людей.

US Secretary of State Discusses Iran with German Officials

In his first visit to Germany as the U.S. Secretary of State, Mike Pompeo is meeting Friday with German Chancellor Angela Merkel in Berlin.

Earlier, speaking to reporters at a joint press conference with his German counterpart Heiko Maas after their meeting, Pompeo said that Washington would not stand in the way of INSTEX, a system Europeans are developing to protect companies from American sanctions if they deal with Iran.

The system is intended to process payment regarding legal businesses, from medicines to aid services and other goods, which are permitted under sanctions regimen.

INSTEX is not yet up and running, but Europeans hope to have it functioning by this summer.

Maas said that even though the U.S. had withdrawn from the Iran agreement, known as the Joint Comprehensive Plan of Action (JCPOA), its goal remained the same.

Pompeo’s stop in Berlin makes up for a visit that he abruptly called off in early May to fly to Iraq. It is the first of his four-nation European trip, during which he also will visit Switzerland and the Netherlands before joining President Donald Trump on his state visit to Britain.

З фільму про Елтона Джона в Росії вирізали сцени з одностатевим сексом і наркотиками

У російському прокаті з біографічного фільму про Елтона Джона вирізали сцени з одностатевим сексом, наркотиками і чоловічими поцілунками. Про це на прем’єрі фільму «Рокетмен» у московському кінотеатрі «Жовтень» заявив ведучий телеканалу «Дождь» Михайло Козирєв. Кінокритики, які дивилися фільм на Каннському фестивалі, підтвердили цю інформацію.

У російській версії, прокат якої здійснює «Централ партнершип», немає, зокрема, сцени з голими Елтоном Джоном і його менеджером Джоном Райдом. Із титрів також зник слайд зі словами про те, що музикант зустрів свою любов, і фото Елтона Джона з чоловіком.

Американсько-британський фільм «Рокетмен», що розповідає про юність Елтона Джона і перші серйозні прориви в його кар’єрі, виходить у російський прокат 6 червня. Музикант наполягав на тому, щоб із нього нічого не вирізали, писала газета The Guardian.

Це не перший випадок, коли іноземні фільми в Росії зазнають цензури або стикаються з труднощами в прокаті через присутність у них персонажів-геїв.

Представники Мінкультури Росії 31 травня, на наступний день після прем’єри фільму в Росії, заявили, що відомство «не давало ніяких рекомендацій прокатнику». «Ніяких рекомендацій з приводу видалення сцен із зазначеної картини Мінкультури Росії не давало, це виключно рішення компанії-прокатника стрічки», – цитують російські новинні агенції слова представника Мінкультури Росії.

Елтон Джон – один із найуспішніших британських співаків і музикантів XX століття, за всю свою кар’єру він продав у США і Великій Британії більше альбомів, ніж будь-який інший британський соло-виконавець.

Фільм про британського музиканта зняв режисер Декстер Флетчер, головну роль в картині зіграв британський актор Терон Еджертон.

 

 

Косово оголосило росіянина-співробітника ООН персоною нон-ґрата

Влада Косова оголосила співробітника ООН з Росії Михайла Краснощокова персоною нон-ґрата і наказала вислати його з країни. Про це 31 травня повідомив прем’єр-міністр країни Рамуш Харадінай.

За його словами, він наказав міністерству закордонних справ негайно оголосити Краснощокова небажаною особою в країні. Харадінай також закликав спеціального представника генерального секретаря ООН у Косові діяти згідно з цим рішенням.

Читайте також: У Косові заявили про затримання росіянина, який «маскувався під дипломата»

Водночас у січні 2019 року генеральний секретар ООН Атоніу Ґутерріш оприлюднив заяву у зв’язку з суперечкою в Сомалі, заявивши, що «доктрина статусу нон-ґрата не застосовується до штатних працівників ООН».

Краснощокова затримали 28 травня внаслідок низки поліцейських рейдів на півночі країни, де переважно проживають серби. В процесі рейду заарештували 19 офіцерів поліції за підозрою у «злочинній діяльності», тоді як Краснощокова, ще одного члена місії ООН і шістьох етнічних сербів затримали за підозрою в перешкоджанні поліцейській операції. В ході арешту він отримав поранення.

Краснощокова швидко звільнили і надали йому медичну допомогу в госпіталі у Північній Мітровиці. Згодом його переправили до Військової медичної академії у Белграді, столиці сусідньої Сербії.

Посол Росії в Сербії Олександр Чепурін 31 травня відвідав Краснощокова в лікарні і назвав цей інцидент «варварством і звірством».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього ж дня, виступаючи в Токіо, назвав дії косовських правоохоронців «абсолютно неприйнятними».

«Їхні спроби позбавити нашого представника його повноважень і статусу, які мають працівники місії ООН, є дуже серйозною проблемою. Представники ООН повинні на це відповісти», – заявив Лавров.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова.

Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.

Hungarian Rescue Crews to Raise Tourist Boat from River

Rescue crews in Budapest Friday are working to raise a sightseeing boat from the bottom of the Danube River, while searching for 21 people still missing after a cruise ship collided with the smaller tour boat late Wednesday.

Seven people are confirmed dead and seven have been rescued All but two people on the boat were South Korean tourists.

Hungary’s state TV reported that all rescued people have been released from the hospital except one who is being treated for broken ribs.

Hungarian police arrested the Ukrainian captain of the Viking cruise ship, identifying him as Yuriy C.

Police say he is suspected of “endangering waterborne traffic resulting in multiple deaths.”

Investigators say the Viking ship and the tour boat, Mermaid, were sailing side-by-side on the Danube in central Budapest when both vessels arrived at pillars under the Margit Bridge.

The Mermaid turned in front of the Viking ship which struck the boat and capsized it. Police say the Mermaid sank in just seven seconds, giving passengers and two Hungarian crew members almost no time to get to safety.

Hungarian rescuers say heavy rain and the Danube’s strong currents are hampering their efforts. They have extended their search downriver into Serbia.

Hungary’s Prime Minister Viktor Orban said the boat accident was “shocking,” and asked authorities to conduct a thorough investigation into the accident.

South Korean President Moon Jae-in has sent a delegation of Korean officials and experts to Budapest to help.

ВЦІОМ змінив методику опитування про довіру Путіну після рекордно низьких результатів

Всеросійський центр вивчення громадської думки, відомий за абревіатурою ВЦІОМ, почав вимірювати рейтинг довіри до президента Росії Володимира Путіна за новою методикою після оприлюднених раніше рекордно низьких рейтингів.

ВЦІОМ доповнив методику оцінки довіри до російських політиків «закритим питанням», яке передбачає конкретні імена і прізвища. У цьому форматі про довіру до Путіна заявили понад 72 відсотків опитаних.

Опубліковані ВЦІОМ минулого тижня результати опитування за колишньою методикою – з відкритим питанням, без вказівки конкретних політиків – показали зниження довіри до Путіна до мінімуму за 13 років – 31,7 відсотка. При цьому 65,8 відсотків респондентів заявили, що в цілому схвалюють діяльність президента.

Розбіжність у цифрах викликала невдоволення в Кремлі. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков попросив соціологів пояснити ситуацію, «як може падати рівень довіри, але рости електоральний рейтинг».

Глава ВЦІОМ Валерій Федоров, коментуючи результати опитування, спочатку заявив, що причина низького рейтингу Путіна пов’язана з тим, що населення не вірить у поліпшення рівня життя. Однак пізніше він написав, що падає не довіра до президента Росії, а частота згадок Путіна в списку політиків, кому довіряють росіяни.

Після цього ВЦІОМ доповнив методику опитування про довіру політикам закритим питанням.

Заступник директора російського «Левада-центру» Денис Волков у коментарі РБК зазначив, що закрите питання комфортніше для влади завдяки більш високим показникам довіри до президента. При жорсткому виборі «так / ні» респонденти більш схильні до соціально схвалюваних відповідей, вважає соціолог.

Справа Гандзюк: суд дозволив Мангеру пересуватися Херсонщиною з електронним браслетом

Шевченківський районний суд Києва дозволив голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру, якому інкримінують замовлення нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк, пересуватися в межах Херсонської області з електронним браслетом. Як повідомив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко, суд ухвалив таке рішення 31 травня, продовживши запобіжний захід Мангеру до 1 липня.

«Проте клопотання прокурора було задоволено частково, оскільки суд дозволив підозрюваному переміщатися в межах Херсонської області. При цьому Мангер зобов’язаний прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за першою вимогою у визначений час, а у разі зміни місця проживання – повідомляти їм про це», – написав Лисенко у Facebook.

За його словами, Мангера також зобов’язали здати на зберігання паспорт й інші документи, які дозволяють виїзд за кордон, і носити електронний засіб контролю.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

Після смерті активістки справу перекваліфікували на «умисне вбивство», однак згодом ГПУ змінила кваліфікацію підозрюваного у замовленні злочину Владислава Мангера на «умисне тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого».

У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.

Мангер причетність до злочину відкидає.