Spain to Get 3rd Government in 4 Years as PM Calls for Early Election

Spain will elect its third government in less than four years after Prime Minister Pedro Sanchez’s fragile socialist government acknowledged Friday its support had evaporated and called an early general election.

Sanchez’s eight-month-old administration met its end after failing to get parliament’s approval for its 2019 budget proposal earlier this week, adding to the political uncertainty that has dogged Spain in recent years.

“Between doing nothing and continuing without a budget, or giving the chance for Spaniards to speak, Spain should continue looking ahead,” Sanchez said in a televised appearance from the Moncloa Palace, the seat of government, after an urgent Cabinet meeting.

The ballot will take place on April 28. It is expected to highlight the increasingly fragmented political landscape that has denied the European Union country a stable government in recent elections.

The 46-year-old prime minister ousted his conservative predecessor Mariano Rajoy last June, when he won a no-confidence vote triggered by a damaging corruption conviction affecting Rajoy’s Popular Party.

But the simple majority of Socialists, anti-austerity parties and regional nationalists that united against Rajoy crumbled in the past week after Sanchez broke off talks with the Catalan separatists over their demands for the independence of their prosperous northeastern region.

Sanchez saw the Catalan separatists join opposition lawmakers to vote down his spending plans, including social problems he had hoped would boost his party’s popularity.

Sanchez had the shortest term in power for any prime minister since Spain transitioned to democracy four decades ago.

Without mentioning Catalonia directly, Sanchez said he remained committed to dialogue with the country’s regions as long as their demands fell “within the constitution and the law,” which don’t allow a region to secede. He blamed the conservatives for not supporting his Catalan negotiations.

Popular Party leader Pablo Casado celebrated what he called the “defeat” of the Socialists, attacking Sanchez for yielding to some of the Catalan separatists’ demands.

“We will be deciding [in this election] if Spain wants to remain as a hostage of the parties that want to destroy it,” or welcome the leadership of the conservatives, Casado said.

Catalonia’s regional government spokeswoman, Elsa Artadi, retorted that “Spain will be ungovernable as long as it doesn’t confront the Catalan problem.”

Opinion polls indicate the April vote isn’t likely to produce a clear winner, a shift from the traditional bipartisan results that dominated Spanish politics for decades.

Although Sanchez’s Socialists appear to be ahead, their two main opponents — the Popular Party and the center-right Ciudadanos (Citizens) — could repeat their recent coalition in the southern Andalusia region, where they unseated the Socialists with the help of the far-right Vox party.

Vox last year scored the far-right’s first significant gain in post-dictatorship Spain, and surveys predict it could grab seats in the national parliament for the first time.

Vox’s leader, Santiago Abascal, vowed to use the election to “reconquer” the future, a term that refers back to how Spanish Catholic kings defeated Muslim rulers in 15th-century Spain.

Meanwhile, the Socialists are unlikely to be able to form a new government even if they come to a coalition deal with the anti-establishment Podemos [We Can] party, so a third partner will likely be needed.

Sanchez’s options are limited. On the right, a deal with the Citizens party seemed off the table, as its leader Albert Rivera has vetoed any possible agreement with a Socialist party led by Sanchez himself.

And the prospect of Catalan nationalists joining any ensuing coalition is remote, both in the light of the recent failed talks and the ongoing trial of a dozen Catalan politicians and activists for their roles in an independence bid two years ago.

“The Socialists don’t want an election marked by Catalonia because the issue creates internal division, but right-wing parties will use it as a weapon,” said Antonio Barroso of the Teneo consulting firm.

He said polls have erred in recent elections and that clever campaigning could swing the vote significantly.

“The only certainty … is that fragmentation is Spain’s new political reality,” he said.


«Зловживання владою»: прокурор оскаржує право Трампа на надзвичайний стан без легітимної причини

Генеральний прокурор штату Нью-Йорк Летіша Джеймс заявила 15 лютого, що оскаржуватиме в суді використання надзвичайних повноважень президента США для побудови стіни на кордоні з Мексикою, на чому наполягає Дональд Трамп.

«Оголошення загальнонаціонального надзвичайного стану без легітимної причини може створити конституційну кризу. Ми не підтримуватимемо це зловживання владою і боротимемося з цим усіма правовими інструментами, які є в нашому розпорядженні», – наголосила прокурор Джеймс.

Намір Трампа оголосити надзвичайний стан розкритикували конгресмени, демократи і частина республіканців. На думку опонентів, таке рішення в разі його реалізації може встановити поганий прецедент, коли політичні цілі досягатимуться в обхід Конгресу.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер відзначили в спільній заяві, що «оголошення загальнонаціонального надзвичайного стану буде беззаконним актом, брутальним зловживанням владою президента і відчайдушною спробою відвернути увагу від того факту, що президент Трамп порушив свою основну обіцянку: змусити Мексику заплатити за його стіну».

15 лютого під час офіційного заходу в Білому домі президент США Дональд Трамп підтвердив попереднє повідомлення своєї адміністрації щодо уникнення нового «шатдауну» та оголошення надзвичайного стану. Білий дім оголосив, що президент Трамп підпише законопроект про фінансування федерального уряду, ухвалений Сенатом і Палатою представників 14 лютого і покликаний забезпечити роботу уряду. Водночас, ішлося в повідомленні, Трамп відразу оголосить надзвичайний стан у країні для отримання коштів на будівництво стіни на кордоні з Мексикою, через суперечку довкола фінансування якої стався попередній «шатдаун».

25 січня Трамп оголосив про відновлення роботи урядових установ після «шатдауну», який почався в кінці минулого року, тривав 35 днів і став найтривалішим в історії США. До «шатдауну» призвела відмова конгресменів-демократів погодити фінансування стіни на кордоні з Мексикою.


Women Recall ‘Hell’ of Soviet War in Afghanistan

Sitting in her living room, 65-year-old Tatyana Rybalchenko goes through a stack of black-and-white photos from more than 30 years ago. In one of them, she is dressed in a nurse’s coat and smiles sheepishly at the camera; in another, she shares a laugh with soldiers on a road with a mountain ridge behind them.

The pictures don’t show the hardships that Rybalchenko and 20,000 Soviet women like her went through as civilian support staff during the Soviet Union’s 1979-1989 invasion of Afghanistan. Although they did not serve in combat roles, they still experienced the horrors of war.

As Russia on Friday marked the 30th anniversary of the withdrawal of Soviet troops from Afghanistan, the memories are still fresh for the nurses, clerks and shopkeepers, predominantly young, single women who were thrust into the bloody conflict.

Rybalchenko enlisted on a whim. In 1986, she was 33, working in a dead-end nursing job in Kyiv, the capital of Soviet Ukraine, and was going through a breakup. One day, she joined a colleague who went to a military recruitment office. The recruiter turned to Rybalchenko and asked if she would like to work abroad — in Afghanistan.

She recalls that she was fed up with her life in Kyiv, “so I told him: ‘I’d go anywhere, even to hell!’ And this is where he sent me.”

Family and friends tried to talk her out of it, telling her that Afghanistan is where “the bodies are coming from.” But it was too late: She had signed the contract.

At least 15,000 Soviet troops were killed in the fighting that began as an effort to prop up a communist ally and soon became a grinding campaign against a U.S.-backed insurgency. Moscow sent more than 600,000 to a war that traumatized many young men and women and fed a popular discontent that became one factor leading to the 1991 breakup of the Soviet Union.

Rybalchenko, who worked as a nurse at a military hospital in Gardez, was stunned by the many casualties — men missing limbs or riddled with shrapnel. But there was so much work that she found herself shutting off her emotions.

“At the end, I did not feel anything anymore. I was like a stone,” Rybalchenko said, shedding her normally perky persona.

Friendships helped, and she befriended a young reconnaissance officer, Vladimir Vshivtsev.

He once confided to her that he was not afraid of losing a limb, but he would not be able to live with an injury to his eyes. She recalled him saying “if I lose eyesight, I’ll do everything to put an end to it.”

In November 1987, the hospital was inundated with casualties from a Soviet offensive to open the road between Gardez and the stronghold of Khost, near the Pakistani border.

One of the wounded was Vshivtsev, and Rybalchenko saw him being wheeled into the ward with bandages wrapped around his head. She unwrapped the dressing and gasped when she saw the gaping wound on his face: “The eyes were not there.”

She persuaded her superior to let her accompany him to a bigger hospital in Kabul as part of a suicide watch. She stayed friends with Vshivtsev, and he later became a leading activist in the Russian Society for the Blind. Decades later, he briefly served in the Russian parliament.

Raising awareness

Alla Smolina was 30 when she joined the Soviet military prosecutor’s office in Jalalabad near the Pakistani border in 1985. It wasn’t until 20 years later that Smolina started having nightmares about the war.

“The shelling, running away from bullets and mines whizzing above me — I was literally scared of my own pillow,” she said.

She put her memories on paper and contacted other women who were there, telling the stories of those who endured the hardships of war but who are largely absent from the male-dominated narratives.

She is trying to raise awareness of the role the Soviet women played in Afghanistan, believing they have been unfairly portrayed or not even mentioned in fiction and nonfiction written mostly by men.

The deaths of Soviet women who held civilian jobs in Afghanistan are not part of the official toll, and Smolina has written about 56 women who lost their lives. Some died when a plane was shot down by the Afghan mujahedeen, one was killed when a drunken soldier threw a grenade into her room, and one woman was slain after being raped by a soldier.

In an era when the concept of sexual harassment was largely unfamiliar in the Soviet Union, the women in the war in Afghanistan — usually young and unmarried — often started a relationship to avoid unwanted attention from other soldiers.

“Because if a woman has someone, the whole brigade won’t harass you like a pack of wolves,” Rybalchenko said. “Sometimes it was reciprocal, sometimes there was no choice.”

She said she found boyfriends to “protect” her.

Denied war benefits

While the war grew unpopular at home, Soviet troops and support staff in Afghanistan mostly focused on survival rather than politics. While Afghans largely saw Moscow’s involvement as a hostile foreign intervention, the Soviets thought they were doing the right thing.

“We really believed that we were helping the oppressed Afghan nation, especially because we saw with our own eyes all the kindergartens and schools that the Soviet people were building there,” Smolina said.

After Rybalchenko came home, she could hardly get out of bed for the first three months, one of thousands with undiagnosed post-traumatic stress disorder.

When she asked officials about benefits for veterans and other personnel in Afghanistan, she faced hostility and insults. She said one told her: “How do I know what you were actually up to over there?”

In 2006, Russian lawmakers decided that civilians who worked in Afghanistan were not entitled to war benefits. Women have campaigned unsuccessfully to reinstate them.

Rybalchenko eventually got an apartment from the government, worked in physiotherapy and now lives in retirement in Moscow, where her passion for interior decorating is reflected by the exotic bamboo-forest wallpaper in her home.

Smolina, who lives in Sweden, is wary of disclosing all the details about her own Afghan experiences after facing a backlash from other veterans about her publications.

“Our society is not ready yet to hear the truth. There is still a lingering effect from the harsh Soviet past,” she said. “In Soviet society, you were not supposed to speak out.”


МОЗ: 850 іноземних студенів не будуть відраховані з Донецького медуніверситету

Іноземні студенти, наказ про відрахування яких був опублікований 7 лютого, продовжать навчання в Донецькому національному медичному університеті та не будуть депортовані. Цього вдалося досягти завдяки спільним зусиллям міністерства охорони здоров’я України, посольств, міністерство освіти та науки України та Державної міграційної служби, повідомляє 15 лютого офіційний сайт МОЗ.

Як повідомляло Радіо Свобода, іноземні громадяни сплатили за навчання в медуніверситеті фірмі-рекрутеру «Українські освітні послуги», але ці кошти до університету не надійшли, а офіційні документи ймовірно могли бути підробленими. За цими фактами порушені кримінальні провадження.

«МОЗ України закликає студентів з обережністю ставитись до посередників і укладати двосторонні угоди – безпосередньо між студентом і закладом вищої освіти. Це допоможе уникнути можливого шахрайства», – ідеться в повідомленні відомства.

Як інформує МОЗ, наказ про скасування відрахування іноземних студентів підписав в. о. ректора Донецького національного медичного університету Олександр Герасименко, оперативно призначений замість тимчасово відстороненого за ухвалою слідчого судді в межах досудового розслідування ректора Петра Кондратенка.


У Києві продали арештований російський Boeing

Українське державне підприємство СЕТАМ (Агентство з розшуку і менеджменту активів) продало заарештований за борги російський Boeing B 737/524, що належав російській авіакомпанії «Трансаеро». Як повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України, літак продали за майже 18 мільйонів гривень.

У міністерстві зазначають, що Boeing прилетів з Москви в 2015 році, але залишився в Україні через борги російської компанії «Трансаеро» за обслуговування літаків і стоянку перед Міжнародним аеропортом «Київ» імені Ігоря Сікорського.

«Літак купили на третіх торгах з уцінкою. Він повністю придатний до польотів після невеликого технічного огляду. Це вже четвертий літак в історії СЕТАМ, який ми продали, але саме він є найбільшим і найдорожчим», – повідомив генеральний директор держпідприємства Віктор Вишнів.

У вересні 2015 року компанію «Трансаеро» включили до санкційного списку в Україні. В Державіаслужбі України повідомили, що санкції були введені проти російських авіаперевізників, які порушують вимоги національного законодавства України, здійснюючи польоти до тимчасово окупованого Криму і через заборонені зони.

Після анексії півострова Росією в березні 2014 року кримські аеропорти були закриті рішенням уряду України. Будь-які польоти туди і звідти є порушенням законів України і міжнародних правил.


«Приватбанк» повідомив, що арбітраж у Гаазі ухвалив рішення проти Росії в справі про Крим

Постійна палата третейського суду в нідерландській Гаазі виніс рішення на користь «Приватбанку» у справі проти Росії щодо експропріації активів банку в анексованому нею Криму, повідомила прес-служба українського державного банку.

«У частковому арбітражному рішенні від 4 лютого 2019 року, про яке стало відомо сьогодні, арбітражний суд визнав, що він має юрисдикцію щодо усіх вимог «Приватбанку проти Російської Федерації, що Російська Федерація порушила свої зобов’язання за двосторонньою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, незаконно експропріювавши активи «Приватбанку» в Криму, і що «Приватбанк» має право на відшкодування за таку експропріацію в повному обсязі», – інформує прес-служба банку.

Згідно з повідомленням, арбітражний суд залишив питання щодо розміру відшкодування на наступний етап арбітражного розгляду. «Приватбанк» прагне відшкодувати понад один мільярд доларів.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».


Лукашенко заявив, що питання об’єднання Білорусі і Росії залежить від волі двох народів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко на третій день зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним заявив, що питання суверенітету є «святим», а ймовірність об’єднання двох країн залежить лише від волі їх громадян.

«Ми (з Володимиром Путіним – ред.) готові йти настільки далеко в єднанні, об’єднанні наших зусиль держав і народів, наскільки ви готові. Ми і завтра можемо об’єднатися вдвох. У нас проблем немає. Але чи готові ви (росіяни і білоруси) на це – питання. Тому це вам треба адресувати питання до себе. Наскільки ви готові, настільки ми і будемо виконувати вашу волю. А якщо не готові, якою б не була потужна і величезна Росія, вона сьогодні не в змозі нав’язати комусь волю. Тим паче, нам це і не потрібно», – заявив Лукашенко.

Білоруський президент заявив про спільне бачення проблем Мінськом і Москвою.

«Якщо взяти Україну, теж слов’янська держава, але який величезний розрив за кілька років утворився. А ми (Білорусь і Росія – ред.) розмовляємо однією мовою і розуміємо однаково проблеми», – сказав Лукашенко.

Нинішня зустріч Лукашенка з Путіним – сьома за півроку, востаннє президенти Білорусі і Росії зустрічалися в грудні минулого року у Кремлі.


Жоден з великих операторів Білорусі не включив український канал UATV у свої пакети

Жоден з трьох найбільших кабельних операторів Білорусі не включив у свої пакети український телеканал UATV, який наприкінці січня отримав дозвіл на мовлення в Білорусі. Як повідомив Радіо Свобода директор компанії «Навігатор ТВ», яка є офіційним дистриб’ютором UATV в Білорусі Вадим Тихонович, поки в Білорусі український телеканал включили для поширення три мінські оператори-кабельники – це УП «СЕТ», ЗАТ «Ефір» і «Німфадора».

За словами Тихоновича, наразі підписані 14 угод з операторами. Крім трьох згаданих, решта – 11 операторів – переважно з сусідніх із Україною Брестської і Гомельської областей Білорусі.

Тихонович каже: інтерес до UATV великий, але «все залежить від керівника кабельного оператора». За його словами, «у багатьох з них проросійська позиція».

«Канали бувають дорогі, такі як Discovery чи «НТВ плюс». Український же фактично безкоштовний. Тобто з економічної точки зору оператору вигідно його включити», – зазначив Тихонович.

Керівництво України та Білорусі погоджувало мовлення українського державного телеканалу в Білорусі з 2014 року.

UATV – український телеканал іномовлення, що веде ефіри українською, російською, кримськотатарською, англійською та арабською мовами. У січні Мінінформполітики Білорусі підписало наказ, який дозволив телеканалу поширення на території Білорусі. Кожен з операторів повинен повідомити Міністерство інформації Білорусі про своє бажання включити канал UATV для поширення і отримати відповідну відповідь.

Всього в Білорусі діє майже півтори сотні кабельних телеоператорів, які обслуговують 3,5 мільйона абонентів. Лідерами ринку є три компанії: МТІС (Мінські телевізійні інформаційні мережі), «Велком» (Voka) і «Космос Телеком».


Chinese Leader Meets with US Trade Delegation in Beijing

Chinese President Xi Jinping met Friday with members of the U.S. trade delegation in Beijing where China and the U.S. are attempting to hammer out a trade deal.

U.S. Treasury Secretary Steven Mnuchin posted on Twitter Friday that he and U.S. Trade Representative Robert Lighthizer had “productive meetings with China’s Vice Premier Liu He.”

Another round of negotiations between the two countries will continue next week in Wahington, Chinese state media reported.

Earlier, a top White House economic adviser expressed confidence in the U.S. – China trade negotiations in Beijing.

“The vibe in Beijing is good,” National Economic Council Director Larry Kudlow told reporters at the White House Thursday.

Kudlow provided few details but said the U.S. delegation led by Lighthizer was “covering all ground.”

“That’s a very good sign and they’re just soldiering on, so I like that story,” Kudlow said, “And I will stay with the phrase, the vibe is good.”

Negotiators are working to strike a deal by March 1, to avoid a rise in U.S. tariffs on $200 million worth of Chinese goods from 10 percent to 25 percent. President Donald Trump suggested earlier this week that if talks are seeing signs of progress, that deadline could be pushed back.

When asked Thursday if there would be an extension, Kudlow said, “No such decision has been made so far.”

Analysts such as William Reinsch, a former president of the National Foreign trade Council and senior advisor at the Center for Strategic and International Studies, say the talks are complicated by the three main areas under negotiation.

“Market access, which I think is well on the way to completion. Some Chinese offers on intellectual property, which I think they are not going to offer what we want…And some compliance in enforcement matters.”

Reinsch told VOA’s Mandarin service that U.S. negotiators are specifically seeking ways to hold China accountable for the commitments it makes in any deal.

Munich security conference


While American and Chinese negotiators continue talks in Beijing, both countries are setting up for another potential face-off in Europe.


The U.S. and China are sending large delegations to Friday’s Munich Security Conference in Germany, a high-level conference on international security policy. Vice President Mike Pence leads the U.S. delegation while Politburo member Yang Jiechi will be the most senior Chinese official.

Yang Jiechi is heading the largest-ever Chinese delegation to the conference traditionally attended by the U.S. and its European allies. He is pushing back against Washington’s campaign pressing Europe to exclude Chinese tech giant Huawei from taking part in constructing 5G mobile networks in the region.

U.S. officials say allowing the Chinese company to build the next generation of wireless communications in Europe will enhance the Chinese government’s surveillance powers, threatening European security.

Although the technology behind 5G is complex, Brad Setser, a senior fellow at the Council on Foreign Relations and former deputy assistant secretary at the U.S. Treasury Department, said the decisions for European countries is simple.

“Given the nature of modern telecommunication, countries do have to make a choice about whether or not they believe that Huawei, given its relationship, not an ownership relationship, with Chinese government, can be trusted to provide the backbone of their future telecommunication system.”

Both Pence and U.S. Secretary of State Mike Pompeo warned allies in Poland and other Central European countries this week on the dangers of closer ties with Beijing and collaboration with Chinese firms. In Budapest, Hungary on Monday, Pompeo said American companies might scale back European operations if countries continue to do business with Huawei.

Huawei has repeatedly denied its products could be used for espionage.

U.S. prosecutors have filed charges against Huawei including bank fraud, violating sanctions against Iran, and stealing trade secrets. The company refuted these accusations and rejected charges against its chief financial officer Meng Wanzhou, who is currently on bail in Canada following her arrest in December.

This year’s Munich Security Conference topics include the “great power competition” between the United States, China, and Russia. Conference organizers have listed US-China tensions as one of their top 10 security issues of 2019.

VOA’s Mandarin Service reporter Jingxun Li contributed to this report


ЄС продовжить ембарго на постачання зброї Білорусі – джерела

Європейський союз продовжить ембарго на постачання зброї Білорусі, повідомили Радіо Свобода кілька джерел, знайомих із процесом перемовин.

Угорщина спочатку погрожувала не підтримати ембарго й вимагала швидко ухвалити Пріоритети партнерства з Білоруссю. Цей документ ЄС визначає майбутні відносини блоку з Мінськом у таких сферах, як контакти між людьми, екологічні питання, економічне співробітництво та права людини. Переговори з приводу цього документа тривають протягом двох років.

Цей документ міг бути підписаним у 2018 році, але Литва наполягала включити туди кілька гарантій, пов’язаних із будівництвом атомної електростанції в Островці, яка створюється в Білорусі за підтримки Росії в 50 кілометрах від столиці Литви Вільнюса.

Під тиском інших 27 членів Європейського союзу Будапешт відступив.

Ембарго на постачання зброї офіційно мають продовжити наступного тижня. Крім того, мають бути продовжені санкції – заборони на в’їзд та заморожені активи – стосовно чотирьох людей, які, як вважається, відіграли ключову роль у зникненні чотирьох білорусів у 1999 та 2000 роках.

ЄС ввів ембарго на постачання зброї і санкції проти чотирьох білоруських компаній і 174 осіб, зокрема і президента Олександра Лукашенка, після силового придушення акцій протесту після президентських виборів у грудні 2010 року.


Transatlantic Rift Laid Bare as US Rebukes EU Allies Over Iran Deal

The United States has called on Europe to abandon the 2015 nuclear deal with Iran, which Washington pulled out of last year.

At a two-day conference in Warsaw, attended by more than 60 nations Thursday, U.S. Vice President Mike Pence accused European allies of trying to break American sanctions against what he called “Iran’s murderous revolutionary regime.”

“The time has come for our European partners to withdraw from the Iran nuclear deal and join with us as we bring economic and diplomatic pressure necessary to give the Iranian people, the region and the world the security, peace and freedom they deserve,” Pence said at a news conference.

​Pompeo adds pressure

Also attending the conference, U.S. Secretary of State Mike Pompeo said global pressure was mounting on Tehran.

“No country spoke out and denied any of the basic facts that we all have laid out about Iran, the threat it poses, the nature of regime. It was unanimous,” Pompeo said.

Unanimous, perhaps, among those countries attending the conference. Some U.S. allies, however, were notable for their absence, including the foreign ministers of France and Germany. Britain’s representative left the summit early.

All three allies have voiced strong support for the 2015 Iran nuclear deal and have launched a payment system to bypass U.S. sanctions on Tehran in an attempt to keep the agreement alive.


WATCH: U.S. Rebukes EU Allies Over Iran Deal

US-European divide

Warsaw-based analyst Piotr Buras of the European Council on Foreign Relations says summit host Poland and some other European states appear closer to Washington’s approach and the United States sees an opportunity.

“I have the feeling that the Trump administration doesn’t care much about Europe’s unity, or even more perhaps it really tries to exploit some divisions within Europe, or even deepen them,” he said.

Jonathan Eyal of Britain’s Royal United Services Institute argued Washington’s approach is in fact aimed at bridging transatlantic divides with European allies.

“The United States is willing to re-engage with them on a Middle East policy, especially on a very sensitive issue like the re-imposition of sanctions on Iran where the gulf between Europe and the U.S. is very big,” he sad. “And secondly it is also another attempt by the State Department to remind the White House that the friends in Europe are irreplaceable when it comes to most of America’s foreign policy objectives.”

The summit was attended by Israel and several Sunni Gulf states. Qatar, Turkey and Lebanon declined to take part. Iran, which did not attend the meeting, dismissed it as “dead on arrival.”


Transatlantic Rift Laid Bare as U.S. Rebukes EU Allies over Iran Deal

The United States has called on Europe to abandon the 2015 nuclear deal with Iran, which Washington pulled out of last year. At a conference in Warsaw attended by more than 60 nations, U.S. Vice President Mike Pence accused European allies of trying to break American sanctions against what he called Iran’s ‘murderous revolutionary regime.’ Several EU states have refused to attend the meeting, as Henry Ridgwell reports.