У Казахстані затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади

У Казахстані був затриманий підозрюваний у вбивстві призера Олімпіади 2014 року в Сочі, неодноразового призера чемпіонатів світу фігуриста Дениса Тена, повідомив 20 липня прокурор міста Алмати Берік Чуїрікатаєв.

За його словами, чоловік 1994 року народження вже визнав свою причетність до вбивства. Алматинська поліція повідомила, що також визначено другого підозрюваного, і правоохоронці визначають місце його перебування.

За даними поліції, 25-річний Тен отримав численні удари ножем, коли зіткнувся з двома невідомими чоловіками, які намагалися викрасти дзеркала заднього виду з його автомобіля. Внаслідок поранення були зачеплені важливі артерії, спортсмен помер від втрати крові впродовж двох годин після інциденту.

Міжнародний союз ковзанярів (ISU) заявив, що «глибоко засмучений» через смерть Дениса Тена. Міністр культури і спорту Казахстану Аристанбек Мухамедіулі назвав цю смерть «страшною і несправедливою».

Тен тренувався в Росії та США. Він виступав ще на зимових Олімпійських іграх у Ванкувері 2010 року, де посів 11-те місце. Через численні травми після зіркового періоду 2013–2015 років у його кар’єрі настав спад, і цього року в південнокорейському Пхьончхані Денис Тен фінішував на Олімпіаді лише 27-м.

Hosting

Путін запропонував Трампу провести референдум на Донбасі – Bloomberg

Президент Росії Володимир Путін заявив російським дипломатам, що запропонував своєму американському колезі Дональду Трампу провести референдум на Донбасі, щоб вирішити конфлікт у цьому регіоні, повідомило 19 липня видання Bloomberg із посиланням на двох людей, які відвідували закриту зустріч із Путіним.

За інформацією журналістів, російський президент погодився не розповідати про цей план публічно, щоб Трамп міг його обміркувати. У Білому домі наразі не коментували цю інформацію.

Bloomberg пише, що Путін пропонує провести під егідою міжнародної спільноти голосування серед мешканців підконтрольних сепаратистам територій Донбасу щодо їхнього статусу.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився коментувати деталі того, що Путін казав про Україну під час зустрічі з Трампом. Водночас він зазначив, що «обговорювалися деякі нові ідеї. Над ними будуть працювати».

Зустріч Трампа з Путіним відбулася 16 липня у фінському Гельсінкі. Після перемовин російський президент заявив, що сторони обговорювали «важливістю добросовісної реалізації Мінських угод».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Hosting

У США перекинувся «качиний човен» – 11 загиблих

Щонайменше 11 людей, серед яких діти, загинули 19 липня у США на озері Міссурі внаслідок перекидання туристичного корабля, так званого «качиного човна» (duck boat). За даними поліції, ще п’ять людей вважаються зниклими безвісти, сім перебувають у лікарні.

«Качині човни» є за своїм походженням кораблями для перевезення десанту, їх використовували військові Сполучених Штатів під час Другої світової війни. Згодом вони були модифіковані для евакуації жертв повеней або для використання під час екскурсій. Ці транспортні засоби мають колеса, вони водночас можуть пересуватися і як звичайні автомобілі.

Причиною трагедії могла стати штормова погода, уточнив місцевий шериф. Ще один такий же корабель вдалося повернути на берег.

«Качині човни» вже фігурували у трагічних інцидентах. У 2015 році в Сіетлі на північно-західному узбережжі США п’ять студентів-коледжів загинули, коли такий транспортний засіб зіткнувся з автобусом.

Hosting

Радіо Свобода відкриє служби у Болгарії і Румунії

Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа планує знову відкрити редакції у Болгарії і Румунії для протидії фейкам і зміцнення позицій вільних ЗМІ в цих країнах.

«Ми сподіваємось, зокрема, що наше мовлення, яке здійснюватимуть місцеві журналісти, допоможе забезпечити зростання вільної преси, сприяти демократичним цінностям й інституціям та обговорювати місце обох країн у НАТО, ЄС та інших західних організаціях. Ми сподіваємось на співпрацю з місцевими незалежними ЗМІ і громадянським суспільством», – сказав президент Радіо Свобода Томас Кент.

Нові редакції діятимуть, починаючи з грудня цього року.

Корпорація вже мала служби у цих країнах, до їхнього вступу до Європейського союзу і НАТО. Редакція в Болгарії перестала працювати в 2004 році, а в Румунії – у 2008 році.

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) є незалежною медіакорпорацією, котру фінансує Конгрес США через гранти, які надає через Раду директорів BBG (Broadcasting Board of Governors). РВЄ/РС керується законодавством США для надання точного, об’єктивного та професійного журналістського продукту для своєї аудиторії. Американським урядовцям, включно з керівником Ради директорів BBG, заборонено втручатися в журналістську подачу інформації РВЄ/РС.

РВЄ/РС поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення, відео) для аудиторії в 23 країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії та Близького Сходу на 25 мовах.

Hosting

У Туреччині перестає діяти надзвичайний стан

У Туреччині 19 липня перестав діяти режим надзвичайного стану, запроваджений після спроби державного перевороту в липні 2016 року.

Тим часом, комітет з юстиції парламенту країни почав розглядати нове антитерористичне законодавство.

Про намір скасувати дію надзвичайного стану під час своєї передвиборної кампанії заявляв президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. У 2016 році надзвичайний стан запровадили спочатку терміном на три місяці, але пізніше продовжили на невизначений термін.

Після оголошення про надзвичайний стан у турецької влади з’явилася можливість арештовувати людей і тримати їх місяць у в’язниці без висування звинувачень. Пізніше Туреччина призупинила дію Європейської конвенції з прав людини, щоб мати можливість «швидко відповідати на дії терористичних організацій».

Читайте також: Невдалий військовий переворот у Туреччині. Ердоган карає зрадників

За цей час влада Туреччини анулювала паспорти майже 11 тисяч людей, ще тисячі журналістів, викладачів і військових були арештовані або засуджені до тюремного ув’язнення за звинуваченням у причетності до спроби державного перевороту в країні. Також влада закрила кілька тисяч шкіл і благодійних організацій за підозрою в причетності до організаторів перевороту.

Ці дії викликали різку критику на Заході. Кілька європейських країн висловили побоювання, що Ердоган під приводом режиму надзвичайного стану консолідує в своїх руках ще більшу владу. Однак турецька влада запевняла, що непричетних до заколоту громадян режим надзвичайного стану не стосується.

 

Hosting

Греція: МЗС Росії своїми заявами хоче виправдати незаконні дії

Міністерство закордонних справ Греції називає зневажливими заяви представниці російського МЗС Марії Захарової про видворення Афінами російських дипломатів.

«Заяви представника МЗС Росії є характерним прикладом неповаги до третьої країни і нерозуміння сучасного світу, де держави, незалежно від їхнього розміру, можуть проводити самостійну, багатопланову і демократичну зовнішню політику», – йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті грецького відомства.

У МЗС Греції наголошують, що російській владі вчасно повідомили про намір вислати чотирьох громадян Росії і про причини, які за цим стояли.

«Від самого початку Греція намагалася розглядати дії цих осіб окремо від офіційної російської зовнішньої політики. Але в своїй заяві прес-секретар Міністерства закордонних справ Росії, здається, хоче легітимізувати ці незаконні дії», – йдеться в заяві МЗС Греції від 18 липня.

У відомстві закликали Росію припинити неповагу і втручання у внутрішні справи Греції і відкинули заяви Москви про те, що рішення Афін було ухвалене під тиском третьої сторони.

18 липня Захарова заявила, що висилка російських дипломатів Афінами стала результатом «багатоетапної гри», в яку «втягнули Грецію».

Про висилку з Греції російських дипломатів стало відомо 11 липня. Дипломатів звинуватили в спробі збору інформації, а також підкупу державних чиновників. У Міністерстві закордонних справ Росії тоді повідомили, що дадуть відповідь дзеркально, проте потім відклали ухвалення відповідного рішення.

Hosting

До «кримських санкцій» ЄС приєдналися п’ять країн

Україна, Чорногорія, Албанія, Норвегія і Грузія приєдналися до «кримських санкцій» ЄС. Про це йдеться в заяві верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Федеріки Моґеріні.

«Країни-кандидати Чорногорія і Албанія, Норвегія, яка є членом європейської економічної зони, а також Україна і Грузія приєдналися до декларації», – зазначається у заяві. 

Ці країни гарантують, що їхня національна політика відповідатиме рішенню Ради ЄС щодо санкцій.

Читайте також: ЄС продовжив «кримські санкції», Київ закликає переходити «від невизнання до деокупації»

18 червня Рада ЄС продовжила на рік санкції щодо Росії через незаконну анексію українського Криму та Севастополя. Обмеження стосуються осіб та компаній, що мають свої відділи на території ЄС. Санкції, які продовжили до 23 червня 2019 року, стосуються. Серед іншого, заборони на імпорт до ЄС товарів, вироблених у Криму чи в Севастополі, інвестиції у Криму, експорт певних товарів та технологій для кримських компаній.

Hosting

ЄС: Косово виконало всі умови для надання безвізового режиму

Європейська комісія заявляє, що Косово виконало всі необхідні умови для отримання безвізового режиму з Європейським союзом. 

Проте пропозицію про лібералізацію візового режиму для Косово спочатку мають схвалити Європарламент та Рада Європи, де кілька країн-членів ЄС залишаються скептиками. 

Європейська комісія 18 липня зазначила, що Приштина виконала останні дві умови – посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також схвалення угоди про демаркацію кордонів з Чорногорією.

Комісар ЄС з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства Дімітріс Аврамопулос заявив журналістам, що 18 липня Косово «зробило значний прогрес протягом останніх двох років для виконання двох інших вимог щодо лібералізації візового режиму».

Президент Косова Хашим Тачі привітав це, заявивши, що «для Косова почався крах останньої ізоляційної стіни».

Комісія ЄС надала умовну рекомендацію для Косово в квітні 2016 року спільно з Грузією та Україною. Грузія та Україна отримали безвізовий режим з ЄС у 2017 році.

Косово є єдиною країною, яка не є членом ЄС на Західних Балканах, яка ще не отримала безвізового статусу з ЄС.

 

 

Hosting

Росія не має права вирішувати питання членства Грузії в НАТО – Столтенберґ

Росія не має жодного права ухвалювати рішення від імені своїх сусідніх держав, а долю майбутнього членства Грузії в НАТО вирішуватимуть тільки 29 країн-союзниць та сама Грузія. Так прокоментував генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ заяву російського президента Володимира Путіна, в якій він застерігає, що можливий вступ у НАТО України і Грузії «є прямою загрозою національній безпеці» Росії. 

«Росія не має жодного права ухвалювати рішення щодо того, що мають робити її сусіди. Грузія, як суверенна й незалежна країна має право вибору свого власного шляху, включно з тим, до яких безпекових установ вона хоче вступати й підтримувати. Неприйнятно казати сусідам, що їм робити, а що – ні», – заявив Столтенберґ на зустрічі в штаб-квартирі НАТО із новопризначеним прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе. 

«Так відновлюється стара уява про сфери інтересів, коли великі держави були здатні вирішувати, що робити, а що ні меншим сусідам. Думка, що те, що хочуть вирішувати грузини демократичним шляхом, може бути загрозою чи провокацією для Росії – цілком помилкова. І тільки 29 країн НАТО і сама Грузія, як країна-кандидат ухвалюють рішення, коли вона приєднається до Альянсу», – сказав генеральний секретар Альянсу. 

Прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе зі свого боку додав, що набуття членства у НАТО зробить весь регіон безпечнішим. 

«Членство в НАТО не націлене проти когось, а служить тому, аби зробити регіон більш сильним, передбачуваним та безпечним», – зазначив Бахтадзе.

Читайте також: Саміт у Брюсселі: майбутнє членство України в НАТО залишається в силі

Російський президент Володимир Путін в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що його держава «вкрай негативно» відреагує на можливе приєднання України та Грузії до НАТО, бо це «є прямою загрозою національній безпеці» Росії.

У відповідь на цей коментар президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі заявив, що Тбілісі не відмовиться від намірів стати членом НАТО.

«Ми, на жаль, вже давно це чуємо, – заявив Маргвелашвілі в Тбілісі. – Для мене це вкрай неприємно, але подібна позиція президента Росії не новина».

При цьому президент Грузії ще раз підкреслив, що країна «не зрадить своєму вибору стати членом НАТО», а також нагадав про «тверду підтримку Грузії з боку альянсу на останньому саміті в Брюсселі». Він наголосив на тому, що «всі 29 держав альянсу озвучили конкретне послання до Росії, закликавши її вивести свої війська з території Грузії».

В оприлюдненій 11 липня підсумковій декларації саміту НАТО, який 11-12 липня проходив у Брюсселі, Північноатлантичний альянс наголосив, що рішення Бухарестського саміту щодо того, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, залишаються чинними.

Hosting

Росія заявляє, що розслідування катастрофи MH17 є «упередженим і закритим»

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що розслідування обставин трагедії катастрофи літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом в 2014 році є «упередженим і закритим». 

«Не можуть не викликати занепокоєння упередженість і закритість поточного розслідування, опора на дані соцмереж і неперевірені відкриті джерела, співпраця з відомими своїми фейковими вкиданнями псевдо-розслідувачів з агентства «Беллінгкет», – йдеться у заяві відомства. 

Російське МЗС зауважує, що Нідерланди не допустили Москву до розслідування. 

«Нідерланди не допустили участі Росії у Спільній слідчій групі і пішли по шляху відпрацювання заздалегідь обраної версії, практично проігнорували дуже важливу інформацію, яку Росія надавала слідству протягом усього цього часу», – додають у міністерстві.

Розслідування обставин трагедії проводить Спільна слідча група під керівництвом Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України. 

Днями із закликом до Росії «допомогти з’ясувати правду» в справі про катастрофу MH17 звернулися міністри закордонних справ «Групи семи» найбільш розвинених країн світу.

Читайте також: 4 роки від збиття «Боїнга» над Донбасом – від Росії досі не отримали відповідей

Літак «Боїнг» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам (Нідерланди) – Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий  у небі над Донецькою областю 17 липня 2014 року. Загинули 298 осіб, які перебували на борту. Більшість загиблих (196 осіб) – громадяни Нідерландів.

Наприкінці травня міжнародна Спільна слідча група, в яку входять представники п’яти країн, опублікувала проміжну доповідь про катастрофу, з якої випливає, що «Боїнг» 17 липня 2014 року був збитий з установки «Бук», що належала 53-й зенітно-ракетній бригаді російської армії. Група Bellingcat незабаром опублікувала розслідування, в якому йшлося, що до транспортування «Бука» на Донбас, імовірно, причетний офіцер ГРУ Генштабу Збройних сил Росії Олег Іванников.

У Москві з висновками слідства не згодні і стверджують, що воно ігнорує інформацію, надану російською стороною. У російських ЗМІ і заявах офіційних осіб називалися різні версії катастрофи, в якій звинувачували, зокрема, українських військових, проте в ході слідства вони не знайшли підтвердження.

Hosting

В Індії біля Нью-Делі обвалилася багатоповерхівка, є постраждалі

В Індії шестиповерховий будинок впав на сусідній будівельний майданчик у місті Велика Нойда біля Нью-Делі, щонайменше 15 людей опинилися в пастці, повідомляє агенція Reuters з посиланням на поліцію.

Місцеві ЗМІ повідомили, що рятувальна команда виявила щонайменше двоє загиблих, ще щонайменше 50 людей опинилися в пастці.

За даними індійського телебачення, в будинку були десятки сімей.

Hosting

Трамп відмовився від своєї заяви на саміті щодо втручання Росії у вибори США

Президент Дональд Трамп заявив, що погоджується з висновками американських спецслужб щодо того, що Росія втручалася у вибори президента США, відмовившись від своїх попередніх коментарів.

Він сказав, що переглянув стенограми і відповідь, яку він дав на саміті, і зрозумів, що йому необхідно прояснити свою заяву.

За його словами, на саміті він обмовився. 

«Я не бачу причин, чому це не Росія… Ми робимо все можливе, щоб запобігти втручанню Росії в 2018 році», – сказав Трамп.

Американські політики з Республіканської та Демократичної партій висловили обурення виступом президента Дональда Трампа, який після зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним 16 липня в Гельсінкі не підтримав висновки американської розвідки про російське втручання у вибори. На саміті Трамп сказав, що немає причин вважати, що це Росія. 

Читайте також – Світова преса: «Путін – Трамп: 1–0»

Напередодні зустрічі Трампа і Путіна, 13 липня, Міністерство юстиції США оголосило обвинувачення у втручанні у вибори 12 офіцерам російської військової розвідки. Їх звинуватили у зламі комп’ютерних систем апарату Демократичної партії США і оприлюдненні тисяч викрадених документів та електронних листів. Це зашкодило під час тієї кампанії кандидатці від демократів Гілларі Клінтон і тим непрямо посприяло перемозі республіканця Дональда Трампа. Це було перше конкретне звинувачення в державному втручанні Росії в ті вибори.

Hosting