Українські військові заявляють, що взяли під контроль село на Луганщині

Українські військові заявляють, що взяли під контроль село Новоолександрівка на Луганщині, йдеться в сюжеті Військового телебачення України, який оприлюднений 31 січня.

«У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник, звичайно, час від часу намагається повернути втрачене. Удень працюють і снайпери, й інша стрілецька зброя. Вночі іноді прострілюють з крупнокаліберних кулеметів», – розповів український військовослужбовець Костянтин.

Як зазначають журналісти Військового телебачення, після початку бойових дій на сході України в Новоолександрівці мешкає менше 20 жителів.

В угрупованні «ЛНР» інформацію не коментують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 300 людей.

Hosting

Військовий загинув внаслідок обстрілу бойовиків на Донбасі – штаб

Український військовослужбовець загинув внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків у зоні конфлікту на сході України 31 січня, повідомляє прес-центр штабу української воєнної операції на Донбасі.

«Від початку доби зафіксовано два обстріли опорних пунктів сил АТО з боку незаконних збройних формувань. На жаль, унаслідок одного з ворожих обстрілів загинув український воїн», – йдеться в повідомленні.

За даними військових, обидва порушення режиму тиші були на донецькому напрямку.

В угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що контролюють частину Донецької і Луганської областей України, про обстріли вдень 31 січня не повідомляють.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Hosting

Путін – російським атлетам: вибачте, що не змогли вас захистити

Президент Росії Володимир Путін попросив у російських атлетів вибачення, що держава «не змогла їх захистити».

Він закликав російських атлетів не звертати уваги на допінгові скандали і сконцентруватися на підготовці до змагань на зимових Олімпійських іграх у Південній Кореї.

«Удвічі складніше, коли спорт перемішується з якимись очевидно не властивими, чужими спорту подіями і явищами, з політикою або ще чимось… Це створює дуже важкі умови для досягнення результату. Вибачте нас за те, що ми не змогли вас від цього захистити», – сказав Путін.

Путін додав, що Росія підтримає спортсменів, яких не допустили до участі в Олімпіаді.

У грудні 2017 року МОК заборонив Росії брати участь у зимових Іграх у південнокорейському Пхйончхані через «безпрецедентну систематичну маніпуляцію» олімпійською антидопінговою системою. Водночас МОК вирішив, що окремі росіяни зможуть змагатися як нейтральні спортсмени за умови дотримання вимог щодо допінгу.

До заявки Росії на зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї потрапили 169 атлетів.

Hosting

Amnesty International розкритикувала Трампа за збереження Гуантанамо

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International засудила рішення президента США Дональда Трампа зберегти в’язницю для обвинувачених у тероризмі на базі в Гуантанамо на Кубі. Правозахисники назвали її плямою на репутації США.

Виступаючи із першим посланням до Конгресу «Про становище країни», Трамп оголосив, що підписав розпорядження про збереження і продовження функціонування в’язниці Гуантанамо на Кубі.

«Раніше ми нерозумно звільнили сотні небезпечних терористів, щоб знову зустрітися з ними на полі бою, включаючи лідера «Ісламської держави», аль-Багдаді», – сказав президент США.

Закрити центр для обвинувачених у тероризмі намагався президент США Барак Обама. Указ про закриття в’язниці в Гуантанамо протягом року був одним з перших указів Барака Обами після його вступу на посаду президента в 2009 році. Тодішній президент США, як і інші критики утримання людей, підозрюваних в причетності до тероризму, у військовій в’язниці за межами Сполучених Штатів, вважав, що існування в’язниці в Гуантанамо підриває імідж США в світі, що в’язні Гуантанамо повинні бути переведені до в’язниць у США або переміщені в інші країни.

За вісім років президентства Обами 198 осіб були передані на різних умовах до інших країн. 

Спецв’язниця в Гуантанамо побудована 2002 року адміністрацією президента США Джорджа Буша-молодшого. У 2017 році у в’язниці перебувало понад 40 людей. Правозахисники неодноразово заявляли про порушення прав ув’язнених, які утримуються в Гуантанамо, і застосування до них тортур.

Hosting

Ruined Albanian Churches Could Be Tourist Magnet if Repaired

Many old Albanian Orthodox churches and the art they contain lie in ruins due to decades of neglect but they could attract tourists if they are repaired, according to experts.

The government and the Orthodox church itself have started restoring some of the structures that date from the Byzantine period or later in the south of the country.

The churches are often in picturesque locations and their fortunes reflect the twists of Albanian politics over the last century.

Albania became a functioning state after World War One after domination under the Ottoman Empire. It became communist after World War Two but embraced democracy in 1990 and aspires to join the European Union.

The post-Byzantine Saint Athanasius church in Leshnica is one example. Its frescoes have stared at the stars since last May when the roof caved in and its southern wall fell down.

The church has plastic sheets over its walls for protection while debris with parts of frescoes is piled to one side.

Jorgo Sheka said it was taken care as a cultural shrine under late dictator Enver Hoxha, who was a hardline Stalinist, but has been neglected since then.

“No one else lifted a finger but Hoxha cared for it,” he said, criticizing the leaders who followed Hoxha for neglect.

Hoxha banned religion in the 1960s and destroyed many churches and mosques but he kept some for their art. More than 60 percent of Albanians are nominally Muslim and the rest are Christians.

The Leshnica church is decorated with figures of saints in golden halos and biblical scenes in dark blue and red. Saint Athanasius dates to 1797 but frescoes underneath suggested it was older.

Its fame and location in a village helped the Church at Labova of the Cross get a facelift. Its cross of solid gold weighing 0.8 kilos and carved wood from the cross Christ died on was a gift of Emperor Justinian I, two scholars said.

The cross went missing in 1989 and has not been found.

Hosting

Angelina Jolie Urges NATO to Tackle Sexual Violence in War

U.N. refugee agency special envoy Angelina Jolie called on NATO on Wednesday to help stop the use of sexual violence as a weapon of war, as the Hollywood star broadened her international efforts to protect women’s rights.

Jolie, who earlier this week visited a Syrian refugee camp in Jordan, made her appeal to the U.S.-led alliance’s top decision-making body, the North Atlantic Council, in Brussels, and later met NATO military commanders.

“Violence against women and children, particularly sexual violence, is an increasing feature of conflict,” Jolie told a news conference at NATO headquarters alongside the alliance’s Secretary-General Jens Stoltenberg.

“This is rape used as a weapon to achieve military or political goals. It affects men and boys as well as women and girls,” Jolie said.

NATO, which counts 29 members and has missions from Kosovo to Afghanistan, has agreed to help report on sexual violence in war to help bring perpetrators to justice and challenge the idea that rape is an unavoidable aspect of conflict.

Jolie, a mother of six who last year released her film “First They Killed My Father” about Cambodia’s Khmer Rouge regime in the 1970s, said she had met victims of sexual violence in conflict and was trying to be a voice for them.

Expressing frustration at the lack of assistance available to victims, Jolie said she hoped that NATO could help by raising standards in other militaries through its training programs abroad, as well as promoting the role of women in the military.

Jolie singled out the plight of Rohingya refugees fleeing violence in Myanmar and what she said was the inadequate response of many governments around the world.

“I’m very concerned about the Rohingya, I’m very angry at the response … I’m very concerned about the stories of the 10-year old girls being raped,” she said.

“We should all hang our head on how little we have been able to do,” she added.

With some 65 million people forced from their homes by conflict as of the end of 2016, Jolie said the sheer scale of the refugee crisis worldwide felt overwhelming.

Hosting

На Донбасі за час «різдвяного перемир’я» лише одного дня не було обстрілів – Оліфер

На Донбасі за час дії так званого «різдвяного перемир’я» лише одного дня не було обстрілів, повідомляє речниця другого президента України, представника країни в ТКГ Леоніда Кучми Дарина Оліфер за підсумками засідання Контактної групи в Мінську.

«Українська сторона вкотре звернула увагу на неналежне виконання Росією як стороною конфлікту на Донбасі домовленості ТКГ про запровадження так званого «різдвяного» перемир’я, яке почало діяти з 23 грудня 2017 року. Відтоді українська сторона зафіксувала лише один день без обстрілів з боку Росії/ ОРДЛО», – написала вона на сторінці в Facebook за підсумками засідання Контактної групи в Мінську.

Водночас речниця Кучми зауважує, що загалом кількість обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків стала меншою, але «є вкрай тривожним те, що усі обстріли – прицільні, а кожен другий обстріл відбувається з використанням заборонених Мінськими угодами озброєнь». 

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

У зоні бойових дій на Донбасі 23 січня порушень режиму припинення вогню не було. 

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що відсутність обстрілів у зоні бойових дій на Донбасі 23 січня засвідчила можливість досягнення стійкого миру там за наявності політичної волі. 

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає. 

Hosting

Environment, Gender Equality on Agenda at G-7 Canada Meeting

Climate change will be on the agenda for this year’s Group of Seven summit in Quebec despite Canada’s difference of opinion with the Trump administration.

Prime Minister Justin Trudeau’s personal representative for the summit said in an interview Wednesday that implementation of the Paris climate accord will be discussed even though U.S. President Donald Trump has pulled the U.S. out of the agreement. Peter Boehm said if countries agreed on everything, there wouldn’t be a reason to meet.

 

The June gathering of leaders from seven wealthy democracies will mark Trump’s first trip to Canada.

 

Gender equality and women’s empowerment will also be major themes.

 

Boehm is hosting a meeting with the representatives of each country in Waterloo, Ontario, and says Trump’s representative is happy with Canada’s focus.

 

 

Hosting

ЄСПЛ розгляне скаргу російської активістки, засудженої за заклики до сепаратизму

Європейський суд з прав людини прийняв скаргу від російської активістки Дар’ї Полюдової, засудженої за звинуваченням в закликах до екстремізму і сепаратизму. Про це повідомляє російське видання РБК з посиланням на адвоката Полюдової.

Активістка вважає, що російська влада порушила її право на свободу вираження поглядів і право на особисту недоторканність. Суд у Страсбурзі попросив уряд Росії надати свою позицію по скарзі кубанської активістки.

20 жовтня 2017 року Полюдова вийшла на свободу після майже двох років проведених у колонії-поселенні.

Активістку засудили в 2015 році. Суд визнав її винною в закликах до сепаратизму і екстремізму. Приводом для цього став репост картинки з текстом «Етнічні українці Кубані хочуть приєднатися до України» на сторінці Полюдової в соціальній мережі. Полюдова назвала цей запис «тролінгом». Також слідчі визнали екстремістським допис активістки, в якому вона покладає відповідальність за всі теракти і проблеми в Росії на президента Володимира Путіна і запитує, чому росіяни не можуть повалити режим, як це зробили українці.

Суд відмовляв Полюдовій в умовно-достроковому звільненні. Через жорстоке поводження в колонії-поселенні вона кілька разів оголошувала голодування.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс активістку в список російських політв’язнів.

Hosting

Mugabe’s Political Demise Brings Hope to Zimbabwe’s Ousted White Farmers

A new political dawn in Zimbabwe has sparked talk among farmers of land reform and the return of some whites who lost their land and livelihoods to President Robert Mugabe during a 37-year rule that drove the economy to collapse.

Mugabe, 93, resigned in November after the army and his ZANU-PF party turned against him, prompting optimism among some of the thousands of white farmers ousted in the early 2000s on the grounds of redressing imbalances from the colonial era.

For colonialists seized some of the best agricultural land that remained in the hands of white farmers after independence in 1980 leaving many blacks effectively landless and making land ownership one of Zimbabwe’s most sensitive political topics.

Now some white landowners hope the post-Mugabe regime may address the land issue, either through compensation or returning land, and try to resuscitate a once vibrant agricultural sector boosting an economy once seen as one of Africa’s great hopes.

“We are convinced positive signals will come quickly in terms of property rights,” Ben Purcel Gilpin, director of the Commercial Farmers Union (CFU), which represents white and black farmers, told the Thomson Reuters Foundation. “It would send a good signal to people outside Zimbabwe.” 

New president and long-time Mugabe ally, Emmerson Mnangagwa, has promised a raft of changes since he took office, including a return to the rule of law and respect for property rights.

Land ownership has been a key issue for decades in Zimbabwe dating back to British colonial rule in what was then Rhodesia.

At independence, white farmers owned more than 70 percent of the most fertile land and generated 80 percent of the country’s agricultural output, according to academics.

Reforms began after independence with a “willing buyer, willing seller” system aimed at redistributing land to poor black subsistence farmers. In the 1990s, compulsory acquisition of land began with some funding provided by Britain.

But for many Zimbabweans change was too slow and Mugabe approved radical land reforms that encouraged occupation of some 4,000 white-owned farms. Land went to his supporters with no knowledge of farming and thousands of white farmers fled.

The violent farm seizures saw Zimbabwe forfeit its status as the bread basket of Africa and led to a collapse of many industries that depended on agriculture. Among those were paper mills, textile firms, leather tanners and clothing companies.

As a result the country failed to generate foreign currency, resulting in the central bank printing money which led to unprecedented levels of hyper-inflation and high unemployment.

New start

Now some white farmers are starting to reclaim their land.

“White commercial farmers, like all other Zimbabweans, could apply for land from the Government and join the queue or go into joint ventures,” Mnangagwa told a former white commercial farmer during a recent visit to Namibia.

The CFU’s Gilpin – who quit farming and moved to Harare after his farm was compulsorily acquired by the government in 2005 – said sound policies from the new team could win support and help the economy.

He said compensation rather than putting people back into their properties might be the best route as many farmers are now too old to farm, some had died and others migrated.

The current situation – where resettled farmers had 99-year leases – was also untenable as the leases were not accepted by banks as collateral against borrowing.

Gilpin said this effectively made the land dead capital, as banks could not sell if farmers failed to pay back loans, so the government should instead offer farmers freehold titles.

Property rights expert Lloyd Mhishi, a senior partner in the law firm Mhishi Nkomo Legal Practice, said although Mnangagwa spoke about compensating farmers whose land was expropriated, he did not give specifics and title deeds of the former white farmers had no legal force after repossession.

Political way out

“As far as the law of the country is concerned, the title deeds that the former white commercial farmers hold do not guarantee them title,” Mhishi said in an interview.

But the lawyer said there were positive signs that the new administration realised land was a vital cog in the economy.

“I see there will be an attempt to make land useful, productive,” he said. “The land tenure side needs to be addressed to make land useful.”

Independent economist John Robertson, a former Advisor to the Reserve Bank of Zimbabwe, said, however, that any idea of compensation should be dropped and former white commercial farmers should get back to their land and resume work.

“I’d rather see them get back their land and start farming again than paid out and emigrating. We need their skills. If people who oppose that idea could be just successful, where have they been for the past 20 years?” he said.

Hosting

Refugees Ready to Go Green, Become ‘Innovation Hubs’

Many refugees would like to buy low-carbon stoves and lights but poor access in camps and a lack of funding is forcing them to rely on “dirty and expensive” fuels, a report said Tuesday.

Millions of refugees worldwide struggle to access energy for cooking, lighting and communication and often pay high costs for fuels like firewood, which are bad for their health.

Yet two-thirds would consider paying for clean cookstoves and more than one-third for solar household products, according to a survey by the Moving Energy Initiative (MEI), a partnership among Britain, the United Nations and charities.

“Energy providers don’t tend to think of refugees as potential energy consumers, but the opportunities to build a relationship with them are huge,” Mattia Vianello, one of the report’s authors, told the Thomson Reuters Foundation by phone.

Clean energy for refugees is a global priority for the U.N. refugee agency, which provides free solar power to thousands of displaced people in camps in Jordan and Kenya.

Campaigners are seeking to create a market for cleaner-burning stoves and fuels to supply millions of households worldwide that are using inefficient, dangerous methods.

Perilous smoke

When burned in open fires and traditional stoves, wood, charcoal and other solid fuels emit harmful smoke that claims millions of lives each year, according to the Clean Cooking Working Capital Fund, which promotes stoves that produce less pollution.

In Uganda, refugees collect wood from surrounding areas, “devastating” the local environment and creating tensions with locals, Raffaela Bellanca, an energy adviser with the charity Mercy Corps, said in emailed comments.

Humanitarians should work with the private sector to provide more sustainable energy to displaced people, said the report, which surveyed about 500 refugees, business owners and aid workers in Burkina Faso and Kenya.

“Refugee camps have the potential to become energy innovation hubs with a spillover effect on surrounding host communities,” Bellanca said.

Hosting

Colorful Makeover Puts Mumbai Slum on Tourist Map

A colorful paint job has transformed one of Mumbai’s drab hilltop slums into a tourist destination, even prompting comparisons with Italy’s picturesque Amalfi Coast.

During a recent journey on a Mumbai metro train, Dedeepya Reddy was struck by the grim appearance of a slum in Asalpha in the city’s eastern suburbs as she stared out from her air-conditioned carriage.

Reddy, a Harvard University-educated co-founder of a creative agency, was keen to brighten the lives of slum residents, while also changing the perception of slums being dirty and dangerous, and decided on a simple makeover.

Armed with dozens of cans of colorful paint, Reddy and a team of about 700 volunteers painted the walls and alleyways of the hilltop slum over two weekends last month.

Residents, at first skeptical, also got involved and helped paint quirky murals, the 31-year-old said.

“When you look at slums, you think they are shabby and dirty, and that also becomes a reflection of the people who live there,” Reddy told the Thomson Reuters Foundation.

“We used bright colors to change how slums and their residents are viewed. It also gives residents a sense of pride and dignity about their homes.”

Up to 37 million households, or about a quarter of India’s urban population, live in informal housing including slums because of an acute shortage of affordable housing, according to social consultancy FSG.

In space-starved Mumbai, which has some of the priciest real estate in the world, the shortage is even more critical, with hundreds of migrants from rural areas cramming into the city every day to seek better prospects.

Reddy’s Chal Rang De (Let’s Color It) charity has seven other slums, similarly situated on hillocks, on its wishlist, she said.

Locals and tourists have thronged Asalpha in recent weeks, posting pictures on Instagram which have drawn comparisons to Italy’s Amalfi Coast.

Their interactions with residents are a welcome change, Reddy said.

For resident Aparna Chaudhuri, who has lived in Asalpha for about a dozen years, the paint job was welcome.

“Earlier, our house looked dull. Now it looks good,” said Chaudhuri, who picked pink for her home. “Everyone is also keeping the neighborhood clean now.”

Hosting