У Сирії близько 100 людей загинули внаслідок атаки проурядових сил у Східній Гуті

Щонайменше 98 людей, серед яких понад 20 дітей, загинули всього за добу 19 лютого внаслідок атаки сил режиму сирійського президента Башара Асада та його союзників у передмісті Дамаска, Східній Гуті. Про це повідомляє базована в Лондоні організація «Сирійська обсерваторія з прав людини», за цими ж даними, ще близько 470 людей зазнали поранень.

Регіональний координатор ООН з сирійської кризи Панош Мумцис вказує, що жертвами «екстремальної ескалації бойових дій» 19 лютого стали щонайменше 40 мирних жителів, поранень зазнали понад 150.

Уряд у Дамаску вважає, що веде бойові дії лише проти бойовиків. Згідно з урядовими повідомленнями, бойовики зі Східної Гуті здійснили мінометний обстріл Дамаска, вбивши дитину та поранивши ще вісьмох людей.

Згідно зі звітами ООН, з 2013 року близько 400 тисяч людей живуть у Східній Гуті в облозі урядових сил. 

Hosting

Росія готова оскаржити в СОТ нові тарифи на постачання сталі та алюмінію до США

Росія може оскаржити в Світовій організації торгівлі рішення Сполучених Штатів про запровадження збільшених нових тарифів на імпорт російської сталі та алюмінію.

Російське інформагентство ТАСС передає слова речника міністерства промисловості ті торгівлі Росії, який відзначив, що сталеливарній та алюмінієвій промисловості Росії буде важко працювати з тарифами в розмірі 53% та 23,6% відповідно, які були рекомендовані минулого тижня міністерством торгівлі США. Росія продає до США 35% та 27% від всього свого обсягу експорту чавуну та феросплавів, і російські компанії навряд чи зможуть знайти нові ринки для такого обсягу цих товарів.

Міністр торгівлі США Вілбур Росс заявив 16 лютого, що рекомендував запровадити нові тарифи на сталь та алюміній, вироблений Росією, а також Китаєм та іншими країнами, але остаточне рішення щодо цього ухвалить президент США Дональд Трамп. Росс заявив, що рекомендував оновити тарифні ставки, оскільки торішнє розслідування його відомства показало, що дешевий імпорт з Росії, Китаю та інших країн зробив внутрішнє виробництво сталі в США «нежиттєздатним», і цей імпорт ставить під загрозу національну безпеку.

Трамп має до 11 квітня оголосити про своє рішення щодо тарифів на імпорт сталі і до 20 квітня – щодо тарифів на імпорт алюмінію.

Китай, який є найбільшим торговельним партнером США, також пообіцяв протистояти будь-яким новим тарифам.

Hosting

У Росії затримали директора «Фонду боротьби з корупцією»

Директора пов’язаного з російським опозиційним політиком Олексієм Навальним «Фонду боротьби з корупцією» Романа Рубанова увечері 19 лютого затримали в московському аеропорту Шереметьєво за підозрою в організації акції на підтримку «страйку виборців» 28 січня. Про це повідомив голова штабу Олексія Навального Леонід Волков.

За його словами, Рубанова затримали «за тією ж схемою», що й інших активістів штабу опозиціонера Кіру Ярмиш та Руслана Шаведдінова. Спочатку Рубанов пройшов повний митний огляд, а потім його повезли до відділу поліції, не повідомивши про причину затримання.

Зранку сам Олексій Навальний заявив, що затриманому Рубанову силовики «досі не можуть пояснити, за що затримали».

Олексій Навальний закликав до страйку виборців після того, як йому відмовили в реєстрації кандидатом на президентських виборах. Акції 28 січня пройшли в десятках міст Росії, в них брали участь тисячі людей. Трансляцію з протестів подивилися понад півтора мільйона чоловік. По всій країні були затримані 350 активістів.

Прес-секретаря Навального Кіру Ярмиш та прес-секретаря кампанії політика Руслана Шаведдінова затримали на паспортному контролі в Шереметьєво 30 січня. Їх звинуватили в організації “Страйки ізбіратлей”. Вони вели трансляцію акції, перебуваючи при цьому в Литві. Шаведдінов був заарештований на вісім діб, Ярмиш – на п’ять діб.

Hosting

На Донбасі загинув один, постраждали четверо українських військових – штаб

У зоні бойових дій на Донбасі 19 лютого загинув один, поранень і бойових травм зазнали четверо українських військових, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 12 обстрілів позицій Збройних сил України.

Обстріли зафіксовані переважно на Світлодарській дузі та на приморській ділянці Донецького напрямку, уточнюють у штабі.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» ще не інформували про бойові дії 19 лютого.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Hosting

How US Coal Deal Warms Ukraine’s Ties With Trump

For the first time in Ukraine’s history, U.S. anthracite is helping to keep the lights on and the heating going this winter following a deal that has also helped to warm Kyiv’s relations with President Donald Trump.

The Ukrainian state-owned company that imported the coal told Reuters that the deal made commercial sense. But it was also politically expedient, according to a person involved in the talks on the agreement and power industry insiders.

On Trump’s side it provided much-needed orders for a coal-producing region of the United States which was a vital constituency in his 2016 presidential election victory.

On the Ukrainian side the deal helped to win favor with the White House, whose support Kyiv needs in its conflict with Russia, as well as opening up a new source of coal at a time when its traditional supplies are disrupted.

Trump’s campaign call to improve relations with the Kremlin alarmed the pro-Western leadership in Ukraine, which lost Crimea to Russia in 2014 and is still fighting pro-Moscow separatists.

However, things looked up when President Petro Poroshenko visited the White House on June 20 last year.

“The meeting with Trump was a key point, a milestone,” a Ukrainian government source told Reuters, requesting anonymity.

The Americans had set particular store by supplying coal to Ukraine. 

“I felt that for them it is important,” said the source, who was present at the talks that also included a session with Vice President Mike Pence.

Despite Trump’s incentives, U.S. utilities are shutting coal-fired plants and shifting to gas, wind and solar power.

Ailing U.S. mining companies are therefore boosting exports to Asia and seeking new buyers among eastern European countries trying to diversify from Russian supplies.

Trump, who championed U.S. coal producers on the campaign trail, pressed the message after meeting Poroshenko. 

“Ukraine already tells us they need millions and millions of metric tons right now,” he said in a speech nine days later. “We want to sell it to them, and to everyone else all over the globe who need it.”

The deal with Kyiv was sealed the following month, after which U.S. Commerce Secretary Wilbur Ross said: “As promised during the campaign, President Trump is unshackling American energy with each day on the job.”

The deal helped to “bolster a key strategic partner against regional pressures that seek to undermine U.S. interests,” Ross added, referring to past Russian attempts to restrict natural gas flows to its western neighbors.

A matter of necessity

Ukraine was once a major producer of anthracite, a coal used in power generation, but it has faced a shortage in recent winters as it lost control of almost all its mines in eastern areas to the separatists.

Along with South Africa, Ukrainian-owned mines in Russia have been the main source of anthracite imports but this is fraught with uncertainty. In the past Moscow has cut off gas supplies to the country over disputes with Kyiv, while the Ukrainian government considered forbidding anthracite imports from Russia in 2017 although no ban has yet been imposed.

Overall anthracite imports shot up to 3.05 million tons in the first 11 months of 2017 from just 0.05 million in all of 2013 — the year before the rebellion erupted.

Neighboring Poland, which Trump visited in July, is also turning increasingly to U.S. coal. Its imports from the United States jumped five-fold last year to 839,000 tons, data from the state-run ARP agency showed.

In July Ukrainian state-owned energy company Centrenergo announced the deal with U.S. company Xcoal for the supply of up to 700,000 tons of anthracite.

Centrenergo initially said it would pay $113 per ton for the first shipment, a price industry experts and traders told Reuters was expensive compared with alternatives.

However, chief executive Oleg Kozemko said the cost varied according to the quality of the coal delivered, so Centrenergo had paid around $100 per ton on average for the 410,000 tons supplied by the end of 2017.

Kozemko said in an interview that the U.S. deal was Centrenergo’s only viable option after three tenders it launched earlier last year had failed.

“The idea to sign a contract with Xcoal was a matter of necessity,” he said. “We had agreements but they didn’t work out, because the pricing that they discussed with us and that we signed an agreement on didn’t work out.”

Data on the state tenders registry and documents seen by Reuters show that two of the tenders failed due to a lack of bids, while the results of the third were cancelled.

If that contract had worked out, Centrenergo would have paid around $96 per ton, according to Reuters calculations based on the exchange rate at the time of the tender in April.

Energy expert Andriy Gerus told Reuters the Xcoal deal “probably helps Ukraine to build some good political connections with the USA and that is quite important right now.”

 

Mutual desire 

The anthracite for Centrenergo is mined in Pennsylvania, which backed Trump in 2016. This marked the first time a Republican presidential candidate had won the state since 1988, and followed Trump’s pledge to reverse the coal industry’s history of plant closures and lay-offs in recent years.

Centrenergo says it and Xcoal agreed the contract independently of their governments and without any political pressure. However, Kozemko said: “If talks between the heads of our countries helped in this, then we can only say thank you… It was a mutual desire.”

For the Ukrainian authorities, the diplomatic benefit is clear. When the first shipment of U.S. anthracite arrived in September, Poroshenko tweeted a photo of himself shaking hands with Trump in Washington. 

“As agreed with @realDonaldTrump, first American coal has reached Ukraine,” he wrote.

Poroshenko’s press service said the deal “is an exact example of when the friendly and warm atmosphere of one conversation helps strengthen the foundations of a strategic partnership in the interests of both sides for the future.”

The Washington meeting also discussed U.S.-Ukrainian military and technical cooperation. Soon after, the Trump administration said it was considering supplying defensive weapons to Ukraine to counter the Russian-backed separatists.

In late December the U.S. State Department announced that the provision of “enhanced defensive capabilities” had been approved.

Kozemko said the Xcoal deal was likely to be only the beginning of Centrenergo’s trade relations with the United States as it is currently holding talks on supplies of bituminous coal, a poorer quality variety.

“It’s good that we studied the U.S. market because we had never looked at it before. We see big prospects for bituminous coal,” he said, adding that other Ukrainian firms were thinking similarly. “We showed how to bring coal from America and they are following our lead.”

Hosting

Latvia’s Banking Sector Rocked by US Probe, Central Bank Chief’s Detention

Latvia’s ABLV Bank sought emergency support Monday after U.S. officials accused it of helping breach North Korean sanctions while the country’s central bank chief faced bribery allegations, turning up the spotlight on its financial system.

The Baltic country, which is a member of the euro zone and shares a border with Russia, has come under increasing scrutiny recently as a conduit for illicit financial activities.

Last year, two Latvian banks were fined more than 2.8 million euros ($3.26 million) for allowing clients to violate sanctions imposed by the European Union and United Nations on North Korea. Three others received smaller fines.

ABLV said it had sought temporary liquidity support from the central bank after depositors withdrew 600 million euros, about 22 percent of total deposits, following a warning by the United States that it was seeking to impose sanctions on the bank.

Latvia’s third-biggest lender denied wrongdoing.

“We don’t participate in any illegal activities,” ABLV Bank Deputy CEO Vadims Reinfelds told a news conference. “There are no violations of sanctions.”

The bank said it would not look for a bailout from the government and that it had adequate liquidity and capital.

The European Central Bank had earlier stopped all payments by ABLV, citing the sharp deterioration in its financial position in recent days and saying a moratorium was needed to allow the bank and Latvian authorities to address the situation.

A source close to the matter said the moratorium would be short, giving ABLV just a few days to assess its situation.

Only solvent institutions may receive emergency liquidity support and should the ECB determine that ABLV cannot meet its financial, liquidity and capital obligations, it could start proceedings that may lead to the bank being wound down.

Latvia’s own central bank said it had agreed to provide 97.5 million euros worth of funding to ABLV but that the bank has yet to receive the money.

The U.S. Treasury’s Financial Crimes Enforcement Network (FinCEN) said on Feb. 13 that ABLV “had institutionalized money laundering as a pillar of the bank’s business practices.”

It linked some of the alleged activities to North Korea’s ballistic missiles program, saying bank executives and management had bribed Latvian officials to cover up their activities.

​Central bank governor

Separately, Latvia’s anti-corruption authority released central bank Governor Ilmars Rimsevics, an ECB policymaker, who was arrested Saturday on suspicion of having solicited a 100,000 euro bribe. Rimsevics denied the allegations.

The Corruption Prevention and Combating Bureau said its investigation was not connected to the probe into ABLV.

“[Rimsevics’ arrest] … is about demanding a bribe of no less than 100,000 euros,” the bureau’s head, Jekabs Straume, told reporters at a news conference Monday.

Neither the police nor the anti-corruption authority gave details of the alleged request for a bribe.

A lawyer for Rimsevics, who was arrested after police searched his office and home, said he would hold a news conference at 11:00 a.m. (1000 GMT) Tuesday.

“I disagree with it categorically,” Rimsevics told Latvian news portal Delfi following his release, referring to the bribery allegations.

Prime Minister Maris Kucinskis had earlier called on the central bank chief to quit, saying: “I can’t imagine that a governor of the Bank of Latvia detained over such a serious accusation could work.”

Latvia joined the European Union in 2003 and adopted the euro currency at the start of 2014, a move that gave its central bank governor a seat on the ECB’s interest-rate-setting Governing Council.

The European Commission said Monday that Rimsevics’ detention was a matter for Latvian authorities.

Boom time

The economy of Latvia, which gained independence from the Soviet Union in 1991, has boomed in recent years. Its commercial banking sector is dominated by Nordic banks alongside a number of privately-owned local lenders.

In its document detailing the allegations against ABLV, the FinCEN said the reliance of some parts of the Latvian banking system on non-resident deposits for capital exposed it to increased illicit finance risk. It said such deposits amounted to roughly $13 billion.

“Non-resident banking in Latvia allows offshore companies, including shell companies, to hold accounts and transact through Latvian banks,” FinCEN said, adding that criminal groups and corrupt officials may use such schemes to hide true beneficiaries or create fraudulent business transactions.

“[Former Soviet Union] actors often transfer their capital via Latvia, frequently through complex and interconnected legal structures, to various banking locales in order to reduce scrutiny of transactions and lower the transactions’ risk rating.”

Hosting

Irish PM Calls for Urgent Restoration of Northern Ireland Government

Ireland’s prime minister called for the urgent restoration of Northern Ireland’s power-sharing government Monday after talks to end a year-long political stalemate broke down yet again last week.

Both the British and Irish governments have said they want to get the talks back on track but neither have suggested when Irish nationalists Sinn Fein and the pro-British Democratic Unionist Party (DUP) should return to the negotiating table.

The British province has been without a devolved executive for over a year since Sinn Fein withdrew from the compulsory coalition with their arch-rivals that has been central to a 1998 peace deal that ended three decades of violence there.

“The [Irish] government will continue to engage with the parties in Northern Ireland and the British government to support the urgent formation of a new executive,” Varadkar said in a statement after meeting with Sinn Fein and speaking to British Prime Minister Theresa May by phone.

Before meeting Varadkar, Sinn Fein leader Mary Lou McDonald said there should be no delay in resuming talks that she and both governments believe were close to a successful outcome before the DUP pulled out over a disagreement on additional rights for Irish-language speakers.

DUP leader Arlene Foster reiterated her call for London to take further financial control of the region, saying her party remained committed to devolution “but not at any price.”

Britain has already had to take steps toward governing the region directly for the first time in a decade and many fear a return to full British direct rule would further destabilize a delicate balance between nationalists and unionists.

Britain has said it is absolutely committed to restoring the power-sharing administration and Varadkar repeated on Monday that his government did not want to see the introduction of direct rule across the border.

Hosting

CAS залишив у силі рішення зарахувати «Динамо» технічну поразку за неявку на матч у Маріуполі

Спортивний арбітражний суд у Лозані не задовольнив апеляцію київського футбольного клубу «Динамо» на рішення зарахувати столичній команді технічну поразку за неявку на матч у Маріуполі Донецької області.

Згідно з рішенням суду, усі сторони процесу повинні сплатити витрати суду.

У серпні 2017 року «Динамо» відмовилося грати матч чемпіонату України в прифронтовому Маріуполі проти однойменного клубу, посилаючись на відсутність гарантій безпеки.

11 вересня контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ ухвалив рішення зарахувати технічні поразки з рахунком 0:3 за неявку команд клубу «Динамо» на матчах чемпіонатів U-19, U-21 та Української прем’єр-ліги, які мали відбутися в Маріуполі.

14 листопада Апеляційний комітет Федерації футболу України відхилив скаргу клубу «Динамо» (Київ) на рішення комітету ФФУ.

Hosting

У 205 школах Києва навчальний процес призупинений – КМДА

У 205 школах Києва навчальний процес призупинений, повідомив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник.

«У столиці ще й досі призупинено навчальний процес у 205 школах повністю та у 28 – покласово. Найбільша кількість відсутніх через захворюваність на грип і ГРВІ спостерігається у Шевченківському (закрито 35 шкіл) та Солом’янському (закрито 28 шкіл) районах. Найменша кількість шкіл, де призупинено навчальний процес, у Дніпровському районі (закрито три школи повністю та сім покласово)», – цитує слова Поворозника прес-служба КМДА у Facebook.

Він додав, що в 73 школах освітній процес відновили повністю, ще в шести – покласово.  

19 лютого Поворозник повідомив, що в Києві за сьомий тиждень епідемічного сезону зареєстровано 27 638 хворих на грип та ГРВІ. Порівняно з попереднім тижнем спостерігається зростання захворюваності на 6,5 відсотка. Водночас показник захворюваності на грип та ГРВІ в Києві нижчий епідемічного порогу на 13 відсотків

Грип – це гостре респіраторне захворювання, яке викликається вірусом. Легко передається від людини до людини переважно через кашель, чхання або близький контакт. Лікарі зауважують, що організм людини з віком має все меншу здатність самостійно справлятися із захворюваннями, тому рекомендується зробити щеплення від грипу.

Hosting

Університет Богомольця: відсторонили заступника декана по роботі з іноземцями через зникнення Насирлаєвої

У Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця заявляють про відсторонення від виконання обов’язків заступника декана по роботі з іноземними студентами Тетяну Тімохіну на час розслідування щодо зникнення студентки, громадянки Туркменистану Мукаддас Насирлаєвої. 

Як повідомляють у навчальному закладі, заяву Тімохіної про відсторонення задовольнили, триває внутрішня службова перевірка.

19 лютого прокуратура Києва розпочала процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом доведення 19-річної громадянки Туркменистану до самогубства.

За даними прокуратури, 30 січня студентка вийшла з навчального закладу, де навчалась, але додому не повернулась. В ході розслідування встановлено, що дівчина 30 січня 2018 покінчила життя самогубством, стрибнувши в воду з мосту Патона в Києві.

У прокуратурі зазначають, що за оприлюдненою у ЗМІ інформацією, на такий вчинок дівчину могли підштовхнути труднощі, які виникли в неї під час навчання, а також через непорозуміння із його керівництвом.

Водночас в університеті імені О. О. Богомольця заявили, що не знають, що сталося з студенткою університету Мукаддас Насирлаєвою, але готові сприяти правоохоронцям у розслідуванні зникнення студентки.

Як повідомили в університеті, у січня Мукаддас була відрахована через порушення міграційного законодавства – термін дії її візи закінчився 17 грудня 2017 року, до цього часу Насирлаєва не оформила посвідку і не виїхала до Туркменистану, щоб отримати нову візу.

Hosting

У 2017 році на масових заходах постраждали майже 1,5 тисячі поліцейських – НПУ

У 2017 році на масових заходах в Україні постраждали майже 1,5 тисячі поліцейських, повідомила Національна поліція України.

«Зокрема, такі випадки мали місце під час охорони публічного порядку в рамках судових засідань. На жаль, зазвичай вони супроводжувалися і закінчувалися травмуванням або пораненням поліцейських. Останній такий випадок стався 15 лютого 2018 року під час забезпечення охорони громадського порядку біля Солом’янського суду Києва. Тоді правопорушник у місці великого скупчення людей застосував вогнепальну зброю», – заявила поліція.

Правоохоронці додали, що у 2017-2018 роках в Україні відбулося майже 70 тисяч масових заходів, понад 700 з яких – закінчилися сутичками зі співробітниками поліції.

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами і правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського. 

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Hosting